МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20 ст.— перебудова економіки та керівних інститутів країни з метою забезпечення потреб війни (див. також Воєнна економіка). Мобілізація промисловості (М.п.) тісно пов’язана з мілітаризацією, евакуацією, індустріалізацією, концентрацією, монополізацією, держ. регулюванням вироб. потужностей. 1905—07, у ході російсько-японської війни 1904—1905 та деякий час після її закінчення, було проведено часткову мобілізацію казенних підпр-в та ряду суднобудівних з-дів України («Белліно-Фендеріх», Миколаївського). Перша світова війна означала зовсім ін. рівень М.п. краю: уже 1 жовтня 1914 під контроль уряду Російської імперії було взято ф-ки стратегічного характеру. Створена в травні 1915 Особлива нарада з оборони мала своїх представників у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), Чернігові, Херсоні, Керчі, Полтаві. Особлива нарада щодо палива — комісію в Харкові та бюро в Одесі. Тоді ж на найбільші підпр-ва України прибули постійні інспектори військ. мін-ва Рос. імперії. Мідь, латунь, криця, свинець оголошуються забороненими для експорту стратегічними товарами, що змінило умови функціонування металургійних з-дів Катеринославщини. Складовою частиною М.п. стали так-
10 МОВА
сування цін та реквізиції (торкнулися всіх цукрово-рафінадних з-дів Київщини), запровадження сірникової, кам’яновугільної держ. монополій (мало значення для Волині й Донбасу). У 2-й пол. 1915 починається М.п. окремих губерній країни, мілітаризація праці (знімаються всі обмеження щодо використання праці жінок і дітей, бронюються від фронту кваліфіковані робітники, залучається м’язова сила військовополонених). Із січня 1916, за ініціативою Харків. земства, в регіоні вводиться військово-пром. повинність. Літ.: Литвинов-Фалинский В.П. Наше экономическое положение и задачи будущего. СПб., 1908; Россия в Первой мировой войне: 1914—1918 годы. М., 1925; Сеф С.Е. Буржуазия в 1905 г.: По неизданным архивным материалам. М.—Л., 1926; Шелымагин И.И. Законодательство о фабрично-заводском труде в России. 1900— 1917. М., 1952; Струмилин С.П. Очерки экономической истории России. М., 1960; Лаверычев В.Я. Государство и монополии в дореволюционной России: Проблемы вмешательства абсолютистского государства в экономическую жизнь. М., 1982; Кризис самодержавия в России: 1895—1917. Л., 1984. О.М. Машкін.
В.С. Мова-Лиманський.
Закінчивши ун-т зі ступенем кандидата права, М.-Л. 1869 повернувся до м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар) і 3 роки працював викладачем мови в Малорос. жін. уч-щі. 1873 перейшов на юрид. роботу. В цей період ним написаний цикл оповідань «Малюнки з натури», з яких до нас дійшло лише одне: «Три мандрівниці». Поштовхом до активної літ. праці для М.-Л. стала поїздка 1876 до Києва і знайомство з видатним організатором культ. життя в Україні О.Кониським. Твори М.-Л. друкувалися в галицьких газетах і журналах «Правда», «Діло», «Зоря», «Світ» та ін. П. у м. Єкатеринодар. Значна частина з написаного поетом побачила світ лише після його смерті. Драма «Старе гніздо і молоді птахи», яка змальовує драм. картини з життя Чорноморії в переломні 1860-ті рр., була надрукована лише 1907. Літ.: Ставицький О. Василь Мова (Лиманський). «Радянське літературознавство», 1968, № 2; Чумаченко В. Неопубликованный В.Мова-Лиманский. В кн.: Два века кубанской литературы. Краснодар, 1993; Шевельов Ю. Душа убога встала рано. В кн.: Шерех Ю. Третя сторожа. К., 1993; Чумаченко В. Тихие мои песни... «Кубань: проблемы культуры и информатизации», 1995, № 1; Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года. Краснодар, 1997. Є.Д. Петренко.
ник Михайла — Іван Мусійович (р. н. невід. — п. 1706), бакланський сотник, загинув під м. Несвіж (нині місто Мінської обл., Білорусь) у сутичці зі шведами. Існують й ін. однойменні роди. Один з них походить від військ. товариша Василя Михайловича Мовчана (бл. 1673 — бл. 1765) та внесений до 3-ї частини Родовідної книги Черніг. губ. Літ.: Антонович В.Б. Прилуцкий полковой асаул Михайло Мовчан и его записная книга. «Киевская старина», 1885, № 1; Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 3: Полк Прилуцкий. К., 1902; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
