КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ (до 1924 — Соціалістична академія) — вища навч. і н.-д. установа з сусп. і природничих наук. Заснована згідно з декретом Всерос. ЦВК РСФРР від 25 черв. 1918. За положенням, затвердженим Всерос. ЦВК РСФРР 15 квіт. 1919, іменувалася Соціаліст. акад. Відкрита 1 жовт. 1919. Від 17 квітня 1924 — К.а. Згідно зі Статутом акад. від 1919, головною в її діяльності була дослідницька робота в галузі сусп. наук. Статут акад. 1926 поставив у центр її діяльності також дослідницьку роботу в галузі природничих наук. Більшовицьке кер-во розглядало К.а. як інституцію з розробки і пристосування своєї ідеології до рівня розвитку сучасної науки. До акад. були направлені віддані партії кадри. Серед її дійсних членів, членів-кореспондентів, профе-
сорів були: М.Покровський (голова), В.Бонч-Бруєвич, Н.Крупська, А.Луначарський, І.СкворцовСтепанов, П.Стучка, О.Шмідт, В.Волгін, М.Лукін, В.Мілютін, М.Рейснер, М.Павлович-Вельтман, Ф.Ротштейн, Л.Кріцлан, Е.Квірінг та ін. На поч. 30-х рр. акад. мала бл. 100 дійсних чл., 800 співробітників, 700 аспірантів, а також членів-кореспондентів. До складу акад. входили НДІ (зокрема, філософії, історії, літ. і мови, суспільствознавства, рад. буд-ва і права, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний), а також секції і комісії. У груд. 1926 було створено Ленінгр. відня К.а. При акад. в 2-й пол. 1920 — поч. 1930-х рр. діяли т-ва: аграрників-марксистів, істориківмарксистів, педагогів-марксистів, техніків-марксистів, сходознавців-марксистів та ін. Склад акад. не раз змінювався. Після її реорганізації (1932) в її системі залишились ін-ти: філософії, історії (до 1934), літ. і мови, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний. Існували також секції та комісії. Академія та її установи видавали свої періодичні органи: «Вестник Коммунистической академии» (раніше — «Вестник Социалистической академии»), «Революция права», «Историкмарксист»; «Мировое хозяйство и мировая политика», «Борьба классов», «На аграрном фронте», «Международная летопись», «История пролетариата СССР», «Про-
бы экономики», «Естествознание и марксизм», «Литература и искусство», «Революция и национальности» та ін. Академія брала участь у конгресі істориків в Осло (1928; Норвегія), «Тижні радянських істориків» в Берліні (1928; Німеччина), Женевській міжнар. конф. з екон. статистики (1929; Швейцарія), сесії міжнар. істор. к-ту, Міжнар. барселонській конф. психотехніків (1930; Іспанія), Лондонському міжнар. конгресі з історії і техніки (Велика Британія), Амстердамському конгресі соціально-екон. наук (1931; Нідерланди), Міжнар. мат. конгресі в Цюриху (Швейцарія), Міжнар. конгресі біологів у Римі (Італія; обидва 1932), 7-му Міжнар. конгресі істориків у Варшаві (1933) та ін. міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах. 1936, згідно з постановою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) (опубл. 8 лют. 1936), К.а. була ліквідована. Її установи перейшли у відання АН СРСР. Літ.: Ленин В.И. О социалистической академии общественных наук. В кн.: Ленин В.И. Сочинения, т. 27. Б/м, б/р; Удальцов А.Д. Очерк истории Социалистической академии (1918— 1922 гг.). «Вестник Социалистической академии», 1922, № 1; Деятельность Коммунистической академии при ЦИК СССР (К 10-летию ее существования). М., 1928; Покровский М.Н. 10 лет Коммунистической академии. «Вестник Коммунистической академии», 1928, № 28; Декреты Советской власти, т. 2—3. М., 1959—64; Смирнов И.С. Ленин и советская культура. М., 1960; Городецкий Е.Н. В.И. Ленин и создание центров историко-партийной науки. «Вопросы истории КПСС», 1964, № 8. П.М. Бондарчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
