КОЛОТИЛО Василь Семенович (12.08.1908—26.06.1992) — публіцист, громад.-культ. діяч. Д-р філософії (1936). Н. в с. Вилавче (нині с. Коритне Вижницького р-ну Чернів. обл.) в заможній сел. родині. Закінчив філос.-філол. ф-т Чернів. ун-ту (1931), будучи студентом, брав активну участь у діяльності укр. студентських т-в. 1931—39 — викладав у Сокирянській та Комратській (Молдова) г-зіях. Після встановлення на Буковині рад. влади, за спогадами його дружини Ксенії Калинчук-Колотило (доньки священика, етнічної німкені, відомої вишивальниці), кілька місяців працював у Чернів. ун-ті. У листоп. 1940 разом із сім’єю виїхав за т. зв. нім. переселенням до Силезії, потім далі до Німеччини. 1944 перебрався до Відня, де став працювати проф. г-зії. Вивчав історію та к-ру Буковини, досліджував русинські поселення в Югославії, публікувався в часописах Австрії та Німеччини. П. у м. Відень. Посмертно удостоєний звання лауреата літ. премії ім. Д.Загула (1998). Тв.: Чернівецький університет і буковинські українці. «Буковинський
Колочинська культура. Металеві вироби.
464 КОЛУБОВСЬКИЙ
Я.М. Колубовський.
сіями, скоріш за все, були угруповання ранньоістор. слов’ян (венеди), які жили на пн. сх., а також, можливо, окремі балт. племена, які мешкали на пн. цього культурного ареалу. Пам’ятки К.к. розташов. переважно на невисоких терасах, інколи на схилах балок або на дюнах у заплавах річок. Гол. типом жител є квадратна напівземлянка з вогнищем та центр. стовпом, що підтримував дах. Ямні та урнові трупоспалення досліджені на ґрунтових могильниках. У захороненнях, окрім посуду, є металеві прикраси та наконечники списів. Кераміка — ліпні горщики й корчаги слабопрофільованих, опуклобоких та циліндроконічних форм, диски та глиняні сковорідки. Пряслиця — сплощені біконічні, деякі з них прикрашені солярними знаками. Знаряддя — залізні ножі, серпи, рибальські гачки. Серед бронз. та срібних прикрас поширені т. зв. старожитності антів (великі пальчасті фібули, наременні бляшки, пряжки, шийні гривни тощо). Два великих скарби таких речей були знайдені, зокрема, в 1990-х рр. під час розкопок поселень на Десні (прит. Дніпра) в районі м. Трубчевськ (Брянська обл.) та на Сеймі (прит. Десни) неподалік с. Гапонове (Курська обл., обидві РФ). Літ.: Сымонович Э.А. Городище Колочин I на Гомельщине. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1963, № 108; Горюнов Е.А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Л., 1981; Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. М., 1996; Терпиловський Р.В., Шекун О.В. Олександрівка I — багатошарове ранньослов’янське поселення біля Чернігова. Чернігів, 1996. Р.В. Терпиловський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛОТИЛО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
