КОЛОДЯЖИН, городище — городище давньорус. волин. міста поблизу с. Колодяжне Романівського р-ну Житомир. обл. Згадується в Галицько-Волинському літописі в оповіді про монголотатарську навалу, коли його 1241 не зміг взяти хан Батий. Стояв на правому високому березі р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра). На думку дослідника В.Гончарова, був феод. замком, збудованим на сх. рубежі Волині для захисту від кочовиків та від ін. князів у міжусобній боротьбі, на яку так багате 13 ст. Усі споруди К. були конструктивно зв’язані й будувалися кн. Данилом Галицьким одночасно. К. був оточений валом, в основі якого лежали чотирикутні зрубні конструкції. Знахідки залишків матеріальної к-ри свідчать, що нас. К. займалося землеробством і скотарством; існували й ремесла. Літ.: Гончаров В.К. Древний Колодяжин. В кн.: Краткие сообщения Института истории материальной культуры, вып. 61. М., 1951; Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002. М.Ф. Котляр.
КолодзінськийГузар М. «Українська воєнна доктрина». Торонто, 1957. Обкладинка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛОДЯЖИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
