КОЗАК Сергій Давидович (14.03. 1921—13.02.1993) — оперний співак (баритон), композитор, письменник і громад. й культ. діяч. Нар. артист УРСР (1960), член Спілки письменників України. Н. в с. Кривин (нині село Славутського р-ну Хмельн. обл.). Закінчив Моск. військ. акад. ім. М.Фрунзе (1947) та Моск. консерваторію (1945—50, клас Л.Савранського). 1950—81 — соліст Київ. театру опери та балету. Партії: Султан («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Микола, Остап, Еней («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда» М.В.Лисенка), Хмельницький («Богдан Хмельницький» К.Данькевича), Шибак, Мартин, Шевченко («Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г.Майбороди), Онєгін, Томський («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П.Чайковського), Грязной («Царева наречена» М.РимськогоКорсакова), Шакловитий («Хованщина» М.Мусоргського), Ігор («Князь Ігор» О.Бородіна), Ріголетто, Ренато («Ріголетто», «Балмаскарад» Дж.Верді). У концертах виконував твори укр. композиторів, нар. пісні. Відомий також як композитор (хори, романси, масові пісні) та автор віршових повістей — «Земле моя, доле моя» (1963), «Горинь» (1971), «Пісня серед грому» (1985); худож.-документальних повістей — «Михайло Гришко» (1978), «Григорій Верьовка» (1981); повісті — «Я не спав, мамо» (про І.Козловського, 1980); есе — «Шляхи побратимства» (1982). 1960—73 — голова Укр. муз.хорового т-ва, 1982—87 — худож. керівник Київської філармонії, 1982—92 — викл. Київ. консерваторії. Гастролював за кордоном (Німеччина, Югославія, Румунія, Польща, Болгарія, США, Канада, Франція, Велика Британія). Наспівав кілька платівок (укр. народні та масові пісні). П. у м. Київ. Літ.: Іовса О. Доля людини. «Культура і життя», 1968, 1 січ. І.М. Лисенко.
С.Д. Козак в партії Комісара в опері Ю. Мейтуса «Зоря над Двіною». 2-га половина 1950-х років.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Козак Сергій Давидович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
