КОЖУХОВСЬКІ-ФЕРЕНСБАХИ — козац.-старшинський рід, що походить від Петра Кожухівського (серед. — 2-га пол. 17 ст.) — полковника піхотного охочого (1677—78) та компанійського (1689—93) полків. Його сини — Григорій Петрович (р. н. невід. — 1695) — топальський сотник Стародубського полку (1694— 95); Йосип Петрович (р. н. невід. — п. перед 1724) — стародубський полковий хорунжий (1692); Юрій Петрович (р.н. і р.с. невід.) — компанійський полковник (1708), прихильник І.Мазепи, засланий 1710 разом з ін. мазепинцями до Архангельська (нині місто в РФ). Брати К.-Ф. не залишили нащадків чол. статі, тому рід згас. Частину родових маєтків К.-Ф. через близьке споріднення отримали в спадок представники роду Якимовичів, які взяли також прізвище згаслого роду та почали називатися Якимовичами-Кожухівськими та Якимовичами-Кожухівськими-Ференсбахами. За однією з версій, рід К.-Ф. походив від відомого рос. роду Кожиних, заснованого на поч. 15 ст. шведом Юрієм Бахти-Францем на прізвисько Фаренсбах. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В.Томазов.
Козак-бандурист. Народна картина. Початок 19 ст.
4) з кін. 18 ст. до 1917 — представників військ. стану на Дунаї, в Приазов’ї та на Кубані. Слово «козак» також вживається для означення вільної людини, шукача пригод, бурлаки; вправного вершника, найманого воїна тощо. Літ.: Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану (друга половина ХV — середина ХVII ст.). К., 2000; Інтернет-сайт: Козацтво 15—21 ст. (http://www.cossackdom.com). В.О. Щербак.
ків давньослов’ян. племен із герм. і дакійською людністю, степовими племенами сарматів, питання розвитку духовної к-ри ранньослов’ян. общин. Провів польові дослідження і ввів до наук. обігу матеріали поселень Хрінники (Рівнен. обл.), Гірка Полонка, Загаї, Городок, Сокільники, Давидів, Пасіки-Зубрицькі, Зубра, Підгірці, Боратин, Баїв, Линів (Волин. обл.), Підберізці (Львів. обл.), Велика Слобода I, II (Хмельн. обл.); могильників Гринів, Звенигород (Львів. обл.). К. — ред. численних видань, учасник і організатор наук. конф. та міжнар. виставок з давньої історії України в країнах Європи і Америки, проф. Львів. ун-ту. Опублікував майже 180 наук. праць. Лауреат Держ. премії України в галузі н. і т. (1991, 2002). Тв.: Пшеворська культура у Верхньому Подністров’ї та Західному Побужжі. К., 1984; Археология Украинской ССР, т. 3. К., 1986 [у співавт.]; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. К., 1990 [у співавт.]; Етнокультурна історія Волині. К., 1991; Походження слов’ян. К., 1991 [у співавт.]; Пам’ятки давньої історії України біля с. Линів на Волині. Б/м, 1994; Пам’ятки давньої історії Волині у с.Городок. К., 1999 [у співавт.]; Етногенез та етнічна історія Українських Карпат. Б/м, 1999; Етнічна історія давньої України. К., 2000; Давня історія України, т. 3. К., 2000 [у співавт.]; Історія української культури, т. 1. К., 2001 [у співавт.]; Давні землероби Волині. К., 2004. Літ.: Мезенцева Г.Г. Козак Денис Никодимович. В кн.: Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997; До 60-річчя Дениса Никодимовича Козака. «Археологія», 2004, № 1. Н.С. Абашина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЖУХОВСЬКІ-ФЕРЕНСБАХИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
