КНЯЖАТА — 1) у Великому князівстві Литовському — представники привілейованої групи васалів, яка складалася з нащадків удільних князів 15 ст. Мали різні привілеї і за часів Речі Посполитої входили до вального сейму; 2) у Росії в 15—17 ст. нащадки удільних князів (Рюриковичів, Гедиміновичів). Найвельможніші К. входили до складу титулованого боярства. К.-бояри до серед. 16 ст. (до ослаблення їхнього політ. впливу та екон. становища за царя Івана IV) зберігали у своїх володіннях певну незалежність від центр. влади. На поч. 17 ст. більшість К. у правовому та екон. становищі були зрівняні зі служилими людьми. В.Д. Гончаренко.
тербург. До 1802 проживав у містах Саратов (нині місто в РФ), Уфа (нині столиця Башкортостану, РФ), Казань (нині столиця Татарстану, РФ), де закінчив г-зію. Служив у С.-Петербурзі в Мін-ві фінансів. Мав літ. здібності, зібрав матеріали й видав працю про нар. прислів’я та приказки, разом із братами видавав літ. додаток до ж. «Сын Отечества». Від лип. 1837 — попечитель Одес. учбового округу, оперативно здійснив перехід Рішельєвського ліцею на роботу за новим статутом, що прирівняло ліцей до ун-тів. К. підтримав ідею створення і став одним із чл.засн. Одес. т-ва історії та старожитностей, яке розпочало свою діяльність у берез. 1839 й мало метою досліджувати історію, пам’ятки краю. Будучи президентом т-ва, виступав із багатьма ініціативами щодо вивчення архівів, проведення археол. досліджень, надавав їм фінансову допомогу. Один із перших подарував т-ву колекцію куфічних (араб.) монет 10 ст., знайдених у Рязанській губ. Брав активну участь у редагуванні «Записок Одесского общества истории и древностей», що почали виходити 1844. Був ініціатором 2-х вип. «Одесских альманахов», співпрацював з багатьма наук. т-вами Росії. П. у с. Велика Бурімка (нині село Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.). Літ.: Записки Мурзакевича 1806— 1883. «Русская старина», 1887, № 12; Княжевич М.Д. Д.М. Княжевич основатель и первый президент Одесского общества истории и древностей. Там само, 1888, № 2; Речь Действит. Статс. советника Д.М.Княжевича, произнесенная при открытии Одесского общества истории и древностей 25-го апреля 1839 года (из Одесского вестника). Інститут рукопису Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського. ОР. У. 1523. Т.Ф. Григор’єва.
Княжа Гора. Іконка з чорного сланцю з різьбленим зображенням розп’яття Ісуса Христа, святих ангелів. 12—13 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КНЯЖАТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
