КЛОЧУРАК Степан Степанович (27.02.1895—08.02.1980) — політ. та громад. діяч Підкарпатської Русі. Н. в с. Ясіня у сел. родині. Навч. в Сігетській г-зії (1910—14) та в Сігетській юрид. акад. Закінчив Братиславський ун-т ім. Я.А.Коменського. Під час Першої світової війни служив офіцером австро-угор. армії. По завершенні війни долучився до громад.політ. життя краю, відстоюючи ідею об’єднання Закарпатської України з Україною. 1918 став головою Рус. нар. ради в с. Ясіня і був першим представником краю в уряді Західноукраїнської Народної Республіки. 7 січ. 1919 К. підняв і очолив протиугор. повстання й наступного дня проголосив Гуцульську республіку, яка проіснувала до 11 черв. 1919. Весь цей час він був президентом республіки, після ліквідації республіки румун. військами був заарештований. Після входження Закарпаття до складу Чехословаччини К. брав участь у громад.-політ. житті краю. Він став одним з ініціаторів заснування товариств «Просвіта» (див. Просвіти) і «Надія», підтримував «Пласт» і спортивні орг-ції «Русь» та «Січ». Входив до першого Гол. від. т-ва «Просвіта». К. підтримував ідею багатопарт. держ. системи. Був одним із засн. і лідерів Соціал-демократичної партії Підкарпатської Русі, до 1926 перебував у її лавах. 1934—38 керував роботою укр. фракції Аграрної партії. Редагував різні періодичні видання. Зокрема, був гол. ред. офіц. друкованих органів Соціал-демократ. партії «Народ» (1920—21) і «Вперед» (1921—26), а в 1934—38 — часописів «Земля і Воля» (Аграрної партії) і «Свобода» (Християн.-нар. партія), календаря «Земля і Воля».
У 1930-ті рр. К. входив до управи т-ва укр. письменників і журналістів, був чл. контрольної комісії. Він також очолював секретаріат спілки тютюноробів. Наприкінці 1938 — особистий радник прем’єр-міністра Підкарпатської Русі А.Волошина. У дні проголошення незалежності Карпатської України призначений спочатку міністром госп-ва, а після того, як чехи відмовилися обороняти кордони краю, — міністром оборони. Після окупації краю угорцями емігрував до Праги (нині столиця Чехії), де 1945 його заарештувала рад. військ. контррозвідка «Смерш». До 1956 перебував у таборах Гулагу. Літ.: Магочій П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). Ужгород, 1994; Мушинка М. Лицар волі: Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. Ужгород, 1995; Вегеш М.М. Карпатська Україна 1938—1939 років в портретах. Ужгород, 2000. М.Ю. Токар.
кий міжвузівський фольклорний мандрівний хор «Жайворонок». 1962 почав діяти молодіжний клуб «Пролісок» у Львові. Молодіжні об-ня, що пропагували свободу самовираження, заг. гуманістичні цінності (див. Гуманізм), надбання нац. к-ри, були створені також в Одесі та Харкові. Від квіт. 1968 почав діяти клуб у м. Придніпровське (нині в межах м. Дніпропетровськ), його організаторами були студент Б.Уніат, журналіст М.Скорик, літературознавець І.Сокульський. Нац. спрямованість діяльності усіх цих клубів стала приводом для їх закриття та застосування до їх активу каральних заходів. 1964 були ліквідовані клуби в Києві та Львові, а в квіт. 1968 така ж доля спіткала учасників молодіжного об’єднання в Придніпровському. Літ.: Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960— 1980-х років. К., 1995; Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х — 80-ті рр. ХХ ст.). К., 2000. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛОЧУРАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
