КІТЕЙ — антич. місто. Входило до складу Боспорського царства. Розташовувалося на березі Чорного м., на пд. зх. від Пантікапея. Згадується в «Географії» Клавдія Птолемея та ін. антич. джерелах. Було засноване грец. колоністами в 6 ст. до н. е. Існувало до 6 ст. н. е. У 4 ст. до н. е. його тер. була обнесена оборонною стіною. На тер. міста зводились житлові та госп. комплекси. Є відомості про спорудження там храму «богові, який гримить» (234). Рештки міста виявлено на березі Керченського п-ова, на тер. с. Яковенкове Ленінського р-ну АР Крим. Розкопки проводились 1927—29 і 1957. Археологічними роботами керували Ю.Марті, В.Гайдукевич та Є.Молєв. Досліджено ґрунтовий і курганний некрополі, відкрито християн. склепи 6 ст. Літ.: Античные государства Северного Причерноморья. В кн.: Археология СССР. М., 1984; Археология Украинской ССР, т. 2. К., 1985. В.М. Зубар.
в Речиці (поблизу м. Вольбож, Польща), де він жив до останніх днів свого життя. 1788 почав опрацьовувати свої нотатки, що вів з 1743. Підготував кілька праць, найбільш відомою з них стала незакінчена книга «Опис звичаїв за часи панування Августа III». Вона містить детальні описи побуту та звичаїв різних верств населення Речі Посполитої часів Августа III, у т. ч. укр. греко-катол. (див. Українська грекокатолицька церква) і православного («схизматики»; див. Православ’я) духовенства. З подробицями описано характерний як для польс. шляхетства, так і спольщеного укр. панства побут, зокрема, одяг, який вони носили (у т. ч. найрізноманітніші жіночі вбрання), напої та страви, які вони вживали, розваги, які полюбляли, меблі, якими обставляли свої будинки, постільну білизну тощо. Книга містить описи, очевидно, запозичені з переказів і чуток про укр. козаків і гайдамаків (у розділі «Про стан жовнірський за Августа III»). Деякі епізоди їхнього життя передаються в ній досить рельєфно, це зокрема: вибори кошового отамана на Запорозькій Січі, козац. промисли, побут козаків і їхні військові виправи тощо. Епітети, які вживаються у книзі стосовно козаків і особливо гайдамаків (див. Гайдамацький рух), засвідчують неприховану ворожість автора до них. Гайдамаки зображаються як люди, які не бояться навіть «окрутної смерті», ніколи не здаються. Тв.: Opis obyczaj\w za panowania Augusta III. Wroc»aw, 1951. П.В. Голобуцький.
Знайдені на тер. сучасного міста археол. матеріали свідчать про існування тут поселення принаймні від 12 ст. Назва міста, за однією з версій, походить від слова «коц» (килимок), оскільки тут було розвинуте килимарство, за ін. — від чол. імені Кузьма. Перша з відомих писемних згадок про місто датується 1413 — це грамота молдов. господаря Олександра Доброго. 15— 18 ст. місто було прикордонним і часто зазнавало нападів татар. та польс. військ. Від 1774 — під владою Австрії (із 1867 — Австро-Угорщина). 1778 йому надано самоврядування і право проводити щорічний ярмарок; відкрито однокласну шк. 1816 — повітове місто. Наприкінці 19 ст. тут відкрито 6класну чол. і 5-класну жін. г-зії, 1904 — укр.-нім. г-зію. Від 1918 — під владою Румунії. 1940 возз’єднано з ін. укр. землями у складі УРСР і отримало статус райцентру. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 6 лип. 1941 до 28 берез. 1944 було окуповане румун. військами. Літ.: ІМіС УРСР. Чернівецька область. К., 1969. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КІТЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
