КІПА Вадим Веремійович (13.05. 1912—31.08.1968) — піаніст, композитор і педагог. Чл.-кор. Української вільної академії наук у Нью-Йорку (від 1962). Н. в Кухмістерській Слободі поблизу м. Київ (нині в межах м. Київ). Закінчив Харків. мех. технікум.
Муз. освіту здобув у Харків. муз.драм. ін-ті (1931—33, клас фортепіано П.Луценка, клас композиції С.Богатирьова) та Київ. консерваторії (1933—37, клас фортепіано А.Луфера і Г.Беклемішева) і в аспірантурі при останній (1937—40). Як піаніст виступав у багатьох містах України. Лауреат 1-го Всесоюзного конкурсу піаністів у Москві (1937) та Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф.Шопена у Варшаві (1937, Польща). 1937—43 — проф. каф-ри фортепіано Київ. консерваторії, 1943 емігрував до Німеччини, де провадив концертну та викладацьку діяльність. 1944—51 — проф. каф-ри фортепіано Консерваторії Кліндворта—Шарвенки в Берліні. 1949 виїхав до США. Від 1952 жив у Нью-Йорку, де мав власну муз. школу. З успіхом виступав зі своїми концертами в Нью-Йорку, Філадельфії, Торонто (Канада) та ін. Виконавська майстерність К. відзначалася блискучою технікою, динамічністю гри, монументальністю звучання. Його називали «королем фортепіанної техніки», відзначали його «геніальну пам’ять», «музичну одухотвореність» (більшість творів виконував із заплющеними очима). Мав репутацію віртуоза. У його репертуарі були твори М.В.Лисенка, Вас.Барвінського, В.Косенка, Л.Ревуцького, М.Фоменка, В.Шутя, П.Чайковського, О.Скрябіна, С.Рахманінова. Особливо натхненно виконував твори В.-А.Моцарта, Л.ван. Бетховена, Ф.Шопена, Ф.Ліста, Р.Шумана, Й.Брамса. Виступав також солістом симфонічних концертів, а також у ансамблях з відомими співаками (О.Петрусенко, М.Донець, Л.Руденко) та музикантами (Б.Притикіна, М.Гольдштейн, В.Цісик). Твори: для скрипки і фортепіано — капричіо (1966), для фортепіано — «Скарга» (1939), етюд (1953), «Спогад» (1953), скерцино (1956), Фантастичні варіації (1957), «Гавот, перерваний серенадою» (1959), «Класичні станси» (1964), 14 дитячих п’єс на теми укр. нар. пісень (1953— 67); для голосу з фортепіано — «Україні», пісні на слова Лесі Українки та ін. укр. поетів; музика до вистави «Спогад» (за поемою А.Малишка «Пісня про Київ»).
Відомий також як автор музикознавчих праць. Провадив широку муз.-громад. діяльність. П. у м. Нью-Йорк. Літ.: Кіпа А. Пам’яті Вадима Кіпи. «Музичні вісті», 1971, ч. 2; Верещагін Б. Вадим Кіпа. «Музика», 1998, ч. 4; Лисенко І. Словник музикантів України. К., 2005. І.М. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КІПА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
