КІЗИКІН — монета, що карбувалася з електру (природний сплав срібла та золота) впродовж 6— 4 ст. до н. е. у давньогрец. м. Кізик на пд. узбережжі Пропонтиди (Мармурове м.). Вага — бл. 16 г (статер; 32—52 % золота). Була поширена в країнах бас. Чорного м. Крім статера, карбували також його 1/6, 1/12, 1/24 та 1/48 частину. Упродовж 3-х століть К. був осн. засобом платежу в Малій Азії, античних державах Північного Причорномор’я та Греції. Його вартість в Афінах (Греція) складала 25 драхм, у Пантікапеї — 28 драхм. На лицьовій стороні мали різні зображення (мініатюрні копії різних антич. худож. тв. від пізньоархаїчного періоду до класики), оскільки посадові особи, відповідальні за монетну справу міста, час від часу змінювали штемпелі для карбування. Один з найбільших скарбів К. знайдено на тер. с. Орлівка Ренійського р-ну Одес. обл. (див. Орлівський скарб кізикінів). Літ.: Казаманова Л.Н. Введение в античную нумизматику. М., 1969. Р.М. Шуст.
кви Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (1964—69); Іллінської церкви — усипальниці Б.Хмельницького у с. Суботів (1977, іконостас — 1995); консервація і відбудова бастіону П.Дорошенка Чигиринської фортеці (1995; співавт. М.Андрущенко, Т.Бажанова). Відтворення на основі креслень А.Захарова присутственних місць у м. Чигирин (нині музей Б.Хмельницького; 1993—95, співавт. М.Андрущенко); нові споруди: житлові будинки в Києві — вул. Велика Житомирська, 14 (1968), вул. Січових стрільців, 70 (1975); каплиця св. Покрови в Чигирині (1995); пам’ятник Лесі Українці в Луцьку (1997; у співавт. з архіт. В.Жигуліним; скульптори М.Обезюк, А.Німенко); Б.Хмельницькому в Суботові (1995, скульп. Є.Кунцевич). Розробив проекти відродження комплексу Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (у співавт.; 1996—98), храмових комплексів для с. Моринці (Чигиринського р-ну Черкас. обл.; 1997), Володимирського собору з огорожею та дзвіницею в м. Чигирин (1999). Лауреат Держ. премії України в галузі арх-ри (1997, 2007). Тв.: Черкаси: історико-архітектурний нарис. К., 1966; О.М. Вербицький — архітектор і педагог. К., 1966 (у співавт.); Керамика в архитектуре Украины. К., 1968; Канів: історико-архітектурний нарис. К., 1969; Мистецтво будівничих (1971); КиевоПечерская лавра. М., 1975; Донецьк: історико-архітектурний нарис. К., 1982 (у співавт.); Архітектура України на сучасному етапі. К., 1984 (у співавт.); Архитектура Крыма. К., 1986; Київ архітектурний. К., 1989; Конкурс на проект повоєнної відбудови Хрещатика — пошуки національної своєрідності. «Архітектурна спадщина України», 1995, вип. 2; Історія української архітектури. К., 2003 (у співавт.); Історія українського мистецтва, т. 5. К., 2007 (у співавт.). Літ.: Словник художників України. К., 1973; Митці України. К., 1992; Теорія та історія архітектури і містобудування. В кн.: Збірник наукових праць, вип. 3. К., 1998; Документи з історії заснування та присудження державних премій за визначні архітектурні твори в Україні: 1941—2001 роки. Збірник. К., 2002. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КІЗИКІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
