КИСІЛЬ Адам Григорович (1600— 1653) — укр. магнат, політ. і держ. діяч Речі Посполитої. Походив із старовинного волин. шляхетського роду. Здобувши добру освіту, служив у коронному війську, відзначившись у війнах з Рос. д-вою та Османською імперією. В умовах конфесійної нестабільності виступав захисником православ’я. Політ. вагання К. між Україною та Польщею позначилися на його діяльності під час козац. повстань 30-х рр. 17 ст. та національної революції 1648—1676. 1639 йому було надано уряд (посаду) черніг., а 1646 — київ. каштеляна, 1648 — брацлавського, а від 1649 — київ. воєводи. Від 1641 — сенатор Речі Посполитої (див. Сенат у Речі Посполитій). Прагнення К. знайти компромісні рішення у відно-
Надгробок Адама Кисіля в СвятоУспенській церкві у с. Низкиничі (нині село Іваничівського району Волинської обл.). 1653.
синах між козацтвом і польс.шляхетським урядом викликали звинувачення його з обох сторін. Похований у родинній церкві с. Низкиничі (нині село Іваничівського р-ну Волин. обл.). Літ.: Sysyn F.B. Between Poland and the Ukraine. The dilemma of Adam Kysil, 1600/1653. Cambridge, 1985; Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський. В кн.: Коли земля стогнала. К., 1995. В.О. Щербак.
ницького т-ва видання загальнокорисних та дешевих книг для народу». 1915 в м. Чернігів вийшла його праця «Украинский вертеп». Від 1917 жив в Україні, попервах викладав у київ. г-зіях, а з поч. 1918 читав курс історії укр. театру та драми в щойно відкритому Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М.Лисенка та на інструкторськорежисерських курсах «Дніпросоюзу». 1920—22 вчителював у с. Криве на Житомирщині, створив там театр. гурток і був у ньому режисером і актором. Повернувшись до Києва, викладав укр. мову та літ. на робітничому факультеті Київ. політех. ін-ту та курс істор. укр. театру в Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М.Лисенка. Одночасно очолював театральну секцію Ін-ту укр. мови ВУАН та працював у театральному музеї ВУАН. 1937 репресований. Загинув у концтаборі. Тв.: До історії першого театрального будинку в Києві. В кн.: Річник українського театрального музею, кн. 1. К., 1929; Листи й вірші підпоручника Вдовиченка (1820). В кн.: Декабристи на Україні. Збірник праць Комісії для дослідів громадських течій на Україні, т. 2. К., 1930; Кисіль О.Г. Український театр. К., 1968. П.В. Голобуцький, О.В. Зорька.
Адам Кисіль. Літографія 19 ст. з портрета, що зберігався у церкві Максаковського СпасоПреображенського монастиря (біля с. Максаков Чернігівської губ.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кисіль Адам Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
