Скликаний згідно з універсалом польс. короля Сигізмунда ІІІ Ваза 9 лип. у Києві для обговорення питання про участь у Львівському православно-унійному церковному соборі 1629. На собор прибуло кілька правосл. церк. ієрархів та бл. 500 священиків і ченців. Серед світських учасників були представники братств, Війська Запорозького, а також кілька шляхтичів (шляхетський загал відмовився взяти участь у роботі собору). Офіц. представником польс. короля на соборі був А.Кисіль, який докладав чималих зусиль, щоб схилити учасників до правосл.-унійного порозуміння. Чимало учасників, у т. ч. Петро (Могила), виступали за спільний собор православних і унійців у Львові, ін. ж були проти цього. Собор не ухвалив рішення щодо участі у Львів. правосл.-унійному церк. соборі. По-перше, це сталося завдяки діяльній антиунійній позиції Війська Запороз.: козаки вручили київ. митрополитові Іову (Борецькому) листа від свого гетьмана Л.Івановича з рішучим застереженням проти правосл.-унійного зближення; вони чинили жорсткий психологічний тиск на тих учасників собору, які мали схильність до міжконфесійного порозуміння. По-друге, переважна більшість правосл. укр. шляхти бойкотува-
ла собор: посилаючись на свої станові права і вольності, шляхтичі хотіли, щоб рішення правосл.-унійного узгоджувального собору затверджувалося вальним сеймом, а не королем. Одночасно із правосл. був скликаний унійний церковний собор 1629 у Володимирі. Літ.: Голубев С.Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: (Опыт исторического исследования), т. 1. К., 1883; Жукович П. Материалы для истории Киевского и Львовского соборов 1629 года. «Записки Петербургской духовной академии», 1911, т. 8; Його ж. Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией, вып. 6, СПб., 1912; Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVI — перша половина ХVII ст.). К., 1998. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1629» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
