КЕЛЬТИ — назва близьких за мовою та матеріальною к-рою індоєвроп. племен, які в 2-й пол. 1-го тисячоліття до н. е. мешкали на просторах від сучасної Пн. і Зх. Іспанії до Малої Азії, Угорщини, Румунії та на Британських о-вах. Стали відомі в греко-рим. світі в 5 ст. до н. е. Початковою областю їхнього розселення була тер. на пн. зх. від Альп. На теренах сучасної України К. досягли Закарпаття. Припущення, що їхні поселення можуть бути виявлені в Середньому Подніпров’ї, поки що не є достатньо обґрунтованим. Кельтські племена не були об’єднані в союз чи державу, проте мали спільну матеріальну к-ру, мову та реліг. традиції. Опановуючи все нові й нові землі, вони вступали в різноманітні контакти з племенами ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЕЛЬТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
