КВІТКА Ілля Іванович (1745 — після 1817) — історик. Дядько Г.Квітки-Основ’яненка. Служив у Харків. козац. полку, рос. армії. З молодих років збирав документи та матеріали з історії України, листувався з цього приводу з Г.Тепловим, С.Кочубеєм, І.Тимковським. У 1780-х рр., маючи чин прем’єр-майора, вийшов у відставку. Мешкав у родовому хуторі Основа (нині в межах м. Харків), жив відлюдкувато. 1812 опублікував у Харкові «Записку о слободских полках с начала их переселения до 1766 г.», що поклала початок вітчизн. дослідженням Слобідської України. Друкувався у харків. ж. «Украинский вестник». Існує припущення, що він є автором «Короткого історичного опису про Малу Росію до 1765 р.», який був написаний більш ніж за 50 років до його опублікування в 1848 (як зазначено у виданні — закінчений 1789; оприлюднений в одній книзі з доповненням про запороз. козаків без імені автора). У своїх дослідженнях спирався на історико-геогр. та етногр. дані, намагався розрізняти Малоросію (Лівобережну Україну) та Україну (Правобережну Україну), фіксував регіональні відмінності укр. мови. Проте його погляди на укр. історію в цілому не відзначаються ґрунтовністю, а окремі статті на цю тематику містять велику кількість фактичних помилок. З числа укр. гетьманів він позитивно оцінював діяльність лише Б.Хмельницького та І.Скоропадського, оскільки вважав їх відданими Росії. На його думку, козацтво виникло на укр. землях з числа жителів Волині та сусідніх з нею провінцій для боротьби з татарами, незадовго до приєднання цих тер. до Польщі, тобто в 16 ст. Поляки ніколи не довіряли козакам і тому намагалися їх ослабити або знищити, однак оскільки вони не могли довести цю справу до кінця, то вимушені були
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Квітка Ілля Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
