КАТАМАЙ Дмитро (1886—03.04. 1935) — громад. та політ. діяч. Н. в с. Ямниця (нині село Тисменицького р-ну Івано-Франк. обл.) Закінчив Львів. ун-т. Чл. Гол. управи Української радикальної партії, ред. газ. «Громадський голос» (1911—14), організатор осередків т-ва «Січ», ред. час. «Січові вісті» (1912—14). Від серп. 1914 — секретар Укр. бойової управи (1914—17), брав участь у формуванні Легіону Українських січових стрільців. Після утворення Західноукраїнської Народної Республіки — командант Збірної станиці Української Галицької армії у Відні (1918—21). Згодом — емігрант у Відні, співпрацював з укр. громад.-політ. об’єднаннями. П. у м. Відень. Літ.: Збірна станиця УСС у Відні. «Вісник СВУ», 1916, ч. 95—96; Думін О. Історія Лєгіону Українських Січових Стрільців 1914—1918. Львів, 1936; За волю України: Історичний збірник УСС… Нью-Йорк, 1967. К.Є. Науменко.
так і посиленими контактами з землеробсько-скотарськими культурами передньоазіат. кола, передусім Кавказу. Літ.: Братченко С.Н., Шапошникова О.Г. Катакомбная культурно-историческая общность. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985. С.Н. Братченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАТАМАЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
