ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО САНАЦІЮ БОРЖНИКА ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО
Згідно з вітчизняним законодавством ухвалу про здійснення санації боржника приймає арбітражний суд за клопотанням комі-тету кредиторів. Підставою для прийняття рішення арбітражним судом про санацію боржника після порушення справи про банк-рутство може бути: 1) санаційна спроможність боржника, тобто наявність реаліс-тичної санаційної концепції; 2) реальна можливість виконати план санації, відновити пла-тоспроможність підприємства-боржника та його успішну вироб-ничо-господарську діяльність; 3) наявність санатора, який має достатньо фінансових ресур-сів для здійснення зазначеного заходу. Нагадаємо, що кредитори можуть ініціювати санацію в тому разі, коли після опублікування в засобах масової інформації ого-лошення стосовно порушення справи про банкрутство певного підприємства надійшли пропозиції від осіб, котрі мають намір задовольнити вимоги кредиторів до боржника та виконати його зобов’язання перед бюджетом і цільовими фондами. Натомість зазначені особи мають право пропонувати свої умови санації чи реструктуризації боржника. Ініціатива щодо санації може належати також самому підприємс-тву-боржнику. Водночас воно ініціює, як правило, і справу про бан-крутство. Так буває, коли підприємство є санаційно спроможним, але йому бракує часу, щоб реалізувати план санації. Заяву про банк-рутство таке підприємство подає, сподіваючись на те, що під час провадження справи про банкрутство кредитори відстрочать сплату заборгованості, наприклад у результаті укладання мирової угоди. Ра-зом із заявою про банкрутство в цьому разі боржник подає до арбіт-ражного суду план санації та проект мирової угоди. Фізичні та юридичні особи, які побажали стати санаторами, мають подати до арбітражного суду заяву з письмовою гарантією погашення боргів особи, проти якої розпочато справу про банк-рутство. До заяви мають додаватися: а) план фінансової санації (реорганізації) боржника; б) відомості про фінансовий стан та платоспроможність сана-тора; в) дані про характер майнових відносин між боржником та по-тенційним санатором. Арбітражний суд залишає заяву без розгляду, якщо в ній не розкрито умов санації (форма реструктуризації, строки та послі-довність виконання боргових зобов’язань). Для санатора мотиваційними стимулами до участі в санації можуть бути: • здобуття контролю над підприємством-боржником; • ефект синергізму, що виникає завдяки новим можливостям внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збу-ту товарів; • збереження надійного постачальника сировини та матеріалів чи споживача своєї продукції; • приватизація підприємства, якщо воно належить до держав-ної форми власності. Особа, яка має намір узяти участь у санації боржника, вправі ознайомитися з його майновим і фінансовим становищем безпо-середньо на підприємстві. При цьому потенційний санатор може доручити аудиторській чи консалтинговій фірмі здійснити сана-ційний аудит боржника, щоб визначити його санаційну спромож-ність. Санаційний аудит передбачає обов’язкову експертизу на-явної санаційної концепції. Санація запроваджується на строк не більш як 12 місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або ін-весторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Комітет кредиторів приймає рішення про погодження канди-датури керуючого санацією, вибір інвестора (санатора), схвален-ня плану санації боржника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО САНАЦІЮ БОРЖНИКА ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
