КАРПЕНКО Олександр Юхимович (н. 15.04.1921) — учений, педагог, громад. діяч. Д-р істор. н. (1968), проф. (1980). Н. в с. Слобода (нині село Черніг. р-ну Черніг. обл.) в сел. родині козац. походження. 1938 по завершенні шкільної освіти зарахований до Черніг. вчительського ін-ту на істор. ф-т. У жовт. 1938 направлений на роботу вчителем історії в Малодівицьку неповну серед. шк. Черніг. обл., одночасно продовжував навчання в ін-ті, який закінчив у черв. 1940. В жовт. 1940 був призваний на дійсну військ. службу до лав Червоної армії (див. Радянська армія). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 брав участь у захисті зх. кордонів України, в обороні Києва та Харкова, в Сталінградській битві 1942—1943. Війну закінчив командиром артилер. батареї гвард. полку. В лют. 1946 демобілізований. 1947 закінчив Київ. пед. інт. 1947—48 — слухач від-ня міжнар. відносин при Респ. парт. школі. 1948—49 — викл. Київ. пед. ін-ту іноз. мов. 1949—52 — зав. від. фондів та обслуговування читачів Львів. наук. б-ки АН УРСР. 1952—53 — учений секретар, 1953—60 — ст. н. с. Ін-ту сусп. наук АН УРСР (нині Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України). 1953 в Ін-ті історії АН УРСР захистив канд. дис. на тему: «Селянські повстання у Львівському воєводстві у 1932—1933 рр.» (наук. кер. — Ф.Шевченко). 1960— 70 — доц. каф-ри історії СРСР Львів. ун-ту. 1966 у Харків. ун-ті
захистив докторську дис. на тему: «Іноземна воєнна інтервенція на Україні 1918—1920 рр.». У груд. 1970 був звільнений з роботи в ун-ті за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» і влаштувався в Держ. музей етнографії та художнього промислу АН УРСР (див. Музей етнографії та художнього промислу) на посаду ст. н. с., де працював до 1978. З 1978 — проф., 1986—90 — зав. каф-ри історії СРСР і УРСР, 1990—95 — проф. каф-ри історії України ІваноФранк. пед. ін-ту ім. В.Стефаника. 1995—2004 — зав. відділу регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника. З 2004 — дир. Наук. центру досліджень укр. нац.-визвол. руху Прикарпатського нац. ун-ту ім. В.Стефаника та Ін-ту політ. і етнонац. досліджень НАН України. Досліджує проблеми історії України та Польщі новітнього часу, проблеми міжнар. відносин. Тв.: Селянські повстання в Галичині в 1933 році. «Вісник АН УРСР 1953», № 9; Селянські повстання в Польщі в 1932—1933 рр. К., 1955; Встановлення Радянської влади у Східній Галичині в 1920 р. «УІЖ», 1957, № 3; З історії революційного руху в Західній Україні. Вісник АН УРСР, 1957, № 8; Деякі питання з історії Комуністичної партії Західної України (1924—1925 р.). «УІЖ», 1958, № 3; Проспект «Нариси історії КПЗУ». Львів, 1959; Імперіалістична інтервенція на Україні. 1918—1920. Львів, 1964; Міжнародний імперіалізм — організатор загарбання західноукраїнських земель. В кн.: Торжество історичної справедливості. Львів, 1968; Шляхом Великого Жовтня. Івано-Франківськ, 1981; До питання про утворення КПЗУ. «УІЖ», 1989, № 2; Листопадова 1918 р. національно-демократична революція на західноукраїнських землях. «УІЖ», 1993, № 1; Історія України. Програма курсу для гуманітарних спеціальностей. К., 1993; Статус Східної Галичини у міжнародноправових аспектах (1918— 1923). «Вісник Прикарпатського університету. Серія: Історія» (ІваноФранківськ), 1998, вип. 1; Про хронологічні межі існування Західно-Української Народної Республіки. Там само. 2000, вип. 3; Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923: Документи і матеріали, т. 1—5, кн. 1—8. Івано-Франківськ, 2001: (Кер. роботи, укладач, відп. ред.); З історії ЗахідноУкраїнської Народної Республіки: До 85-річчя з дня народження професора
125 КАРПЕНКО
О.Ю. Карпенко.
126 КАРПЕНКО
О.Ю. Карпенка. Івано-Франківськ, 2006. Літ.: Переслідують учених. «Український самостійник», 1971, № 12; Жерноклеєв О.С. 80-річчя доктора історичних наук, професора О.Ю. Карпенка. «УІЖ», 1982, № 1; Великочий В. Мудрий вчитель і справжня людина. «Світ молоді», 2001, 4 трав.; Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис: На пошану професора Карпенка. Івано-Франківськ, 2001, № 5—6; Кугутяк М. Він повертає українській історії її справжнє обличчя. «Галичина», 2001, 12 черв. О.О. Ковальчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРПЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
