КАНТОНІСТИ — назва, яку вперше 1805 отримали вихованці військ.-сирітських від-нь у Російській імперії, згодом так почали називати всіх неповнолітніх дітей чол. статі солдатських та військ. поселенців (див. Військові поселення), які за фактом народження перебували в стані кріпосної залежності (див. Кріпацтво) від військ. відомства, та дітей
кримінальних і політ. засланців у Сибір, вихованням яких опікувалася д-ва, а з 1827 — також дітейрекрутів від єврейс. громад-кагалів, яких останні передавали для військ. виховання, офіційно починаючи з 12-річного, а часто — і з 8-річного віку. Від 1824 військ.-сирітські від-ня були підпорядковані гол. нач. військ. поселень О.Аракчеєву (див. Аракчеєвщина), і на їхній базі були створені учбові роти, напівбатальйони, батальйони (зокрема в Києві) та 4 карабінерних полки військових К. У цих закладах (в Україні в народі їх називали «школи московські»), а також у створених 1836 спеціалізованих школах (артилер., аудиторській, інженерній, фельдшерській, з підготовки військ. топографів) виховувалося й здобувало необхідну освіту бл. десятої ч. К. (37 тис. з-понад 370 тис. у 1855), решта К. виховувалася при батьках та родичах. По досягненні 18-річного віку всі К. направлялись у військ. частини для відбування 25-річної служби (див. Рекрутська повинність). К., мешканці України, переважно потрапляли на виховання до найближчих спеціалізованих військ. установ, за винятком дітей засланців (зокрема дітей учасників польського повстання 1830—1831), які поповнювали відповідні заклади в Сибіру, та кантоністівєвреїв, які майже поголовно відправлялися за межі смуги осілості, для полегшення їхнього навернення в християнство (формально добровільного, на практиці ж — фактично примусового, особливо коли цим питанням опікувався особисто імп. Микола I). Навч. заклади К. відзначалися надзвичайно суворим
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАНТОНІСТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
