Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. У чому полягає сутність фінансової санації підприємств ? Термін «санація» походить від латинського «sanare» —оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банк-рутств промислових, торговельних, банківських монополій, ви-значаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; ви- пуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капі-талу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в дов-гострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства . Вважаємо, що наведене в словнику тлумачення цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів не є до-статньо чіткими. Адже попередження банкрутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кри-зи. Наведений перелік заходів є неповним і не розкриває принци-пових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм са-нації. Деякі з вітчизняних авторів (наприклад, І. А. Бланк) із санаці-єю ототожнюють лише заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства, які реалізуються з допомогою сторонніх юридич-них чи фізичних осіб і спрямованих на попередження оголошен-ня підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації . Із цим не можна погодитись, оскільки мобілізація внутрішніх фінансових резервів є невід’ємною складовою процесу оздоровлення будь-якого підприємства. М. І. Титов у монографії, присвяченій матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонує дати таке за-конодавче визначення санації: санація — це оздоровлення не-спроможного боржника, надання йому фінансової допомоги з бо-ку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних), спрямованих на підтримку діяль-ності боржника і запобігання його банкрутству . Це визначення також тяжіє до розуміння санації як інституту зовнішньої фінансової підтримки боржника. Згідно із Законом України «Про банкрутство» від 1992 р., під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів і виконання зобов’язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зо-бов’язань. Отже, згідно з таким підходом санація за своєю право-вою основою є лише інститутом переведення боргу. Проте з цим аж ніяк не можна погодитися. Новий Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», прийнятий у 1999 році, розрізняє поняття «санація» та «досудова санація». У цьому разі санація розглядається як система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання лікві-дації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково ви-мог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника. Досудова санація — система заходів щодо відновлен-ня платоспроможності боржника, здійснюваних власником бор-жника, інвестор, з метою запобігати його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових за-ходів у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство. Недоліки наведених визначень санації також цілком очевидні. Своє тлумачення поняття «санація» має і Національний банк України: режим фінансової санації — це система непримусових і примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягів капіталу до необхідного рівня протягом визначеного періоду з метою від-новлення ліквідності та платоспроможності й усунення пору-шень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень . У Законі України «Про страхування» ми знаходимо також «оригінальне» тлумачення терміна «санація». Згідно із цим Зако-ном примусова санація страхової компанії передбачає: • проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов’язкової аудиторської перевірки; • встановлення заборони на вільне користування майном стра-ховика та прийняття страхових зобов’язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю; • встановлення обов’язкового для виконання графіка здійс-нення розрахунків зі страхувальниками; • прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страхо-вика. На нашу думку, зазначений підхід до розуміння сутності са-нації є надто одностороннім і не витримує жодної критики. Із наведеного широкого спектра думок щодо сутності понят-тя санації можна синтезувати єдине визначення, яке має ввібра-ти в себе раціональне зерно кожного з наведених варіантів. На нашу думку, таким можна вважати визначення, дане відомими зарубіжними економістами (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг), провідними фахівцями у питаннях виведення під-приємств із фінансової кризи: санація — це система фінансо-во-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковос-ті і конкурентоспроможності підприємства-боржника в до-вгостроковому періоді. Тобто санація — це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінан-сового оздоровлення. Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безпо-воротній основі. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збережен-ня ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочен-ня всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборот-ного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру. Санаційні заходи організаційно-правового характеру спря-мовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості мене-джменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробни-чих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. У цьому контексті розрізняють два види санації. 1. Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника. 2. Санація зі зміною організаційно-правової форми та юриди-чного статусу санованого підприємства (реорганізація). Виробничо-технічні санаційні заходи пов’язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та знижен-ням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва. Оскільки санація підприємства пов’язана, як правило, зі ско-роченням зайвого персоналу, велике значення мають санацій-ні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фі-нансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помір-ковану політику звільнення у взаємозв’язку із реалізацією соці-ального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені та-кі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, до-даткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо. На практиці досить часто із санацією ідентифікується поняття «реструктуризація». Реструктуризація суб’єкта гос-подарювання — це проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на змі-ну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибут-ковість, конкурентоспроможність та ефективність виро-бництва. Можна стверджувати, що «санація» є ширшим поняттям, ніж «реструктуризація». Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності), так і заходи фінан-сового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та пла-тоспроможності). В економічній літературі часто згадується концепція швидко-го виявлення фінансової кризи та радикальних санаційних дій («Prіmat des Handelns»). Прихильники цього напрямку (здебіль-шого економісти-практики) не враховують, що в разі його вибору не залишається часу для досконалого дослідження причин кризи та розробки оптимальної санаційної стратегії. На противагу цим поглядам теоретики додержують думки, що цейтнот у підготовці санаційних заходів — основний фактор майбутніх невдач, оскі-льки втрачається шанс для розробки імпровізованих та гнучких дій. На методи та форми проведення санації вплинули розвиток економічної теорії; еволюція ролі держави як регулятора ринко-вої економіки; макроекономічні зміни в країнах колишнього со-ціалістичного блоку та зумовлений цими змінами трансформа-ційний спад; нові підходи до приватизації (реприватизації) підприємств. Вивчаючи теоретичну і практичну базу санації під-приємств, ознайомлюємося з основними проблемами, що станов-лять предмет досліджень зарубіжних економістів у цій галузі. Предметом дискусій провідних учених Німеччини, США, Вели-кобританії є питання, пов’язані з методами прогнозування банк-рутства підприємств, класифікацією фінансових джерел санації та послідовністю їх мобілізації; змістом контролінгу санації, по-рядком проведення санаційного аудиту; формами та розмірами державної фінансової підтримки підприємств; санаційними пріоритетами; швидкістю фінансового оздоровлення; приватиза-ційними аспектами санації підприємств тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
