КАМ’ЯНКА-БУЗЬКА (1485— 1944 — Кам’янка-Струмилівська) — місто Львівської області, райцентр. Розташов. на р. Зх. Буг (прит. Вісли), за 43 км від Львова. Нас. 23,7 тис. осіб (2004). На тер. міста знайдено залишки поселення доби бронзи (2 тис. до н. е.). Найдавніше з відомих на сьогодні писемних джерел, в якому йдеться про поселення в районі сучасної К.-Б., датується 1406 — тоді воно мало назву Димошин, було укріплене кам’яними стінами, обкопане ровом, що наповнювався водою. Від 1440-х рр. це ж поселення відоме під назвою Кам’янка і мало статус вільного міста. 1471 староста Юрій Струмило домігся від польс. уряду надання місту магдебурзького права. З його ініціативи в середині міста було збудовано кам’яний замок на штучно насипаному пагорбі. 1485, в рік смерті Ю.Струмила (він на той час був львів. воєводою), місто перейменували на Кам’янку-Струмилову (Кам’янку-Струмилівську). Від кін. 15 ст. місто стає значним торг. центром. 1509 польс. король Сигізмунд І підтвердив магдебурзьке право та надав дозвіл двічі на рік проводити ярмарок. Від 1539 за королів. привілеєм прибутки від винокуріння повністю йшли на потреби міськ. споруд та ремонт шляхів, 1540 місто звільнено від сплати мита на сіль і зерно. 1576 на користь міськ. казни введено мито з купців, які приїздили на ярмарок. Під час національної революції 1648—1676 місто кілька разів переходило з рук у руки й було зруйноване. У 18 ст. воно втратило своє значення торг. і ремісничого центру. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшло до Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина) й було куплене графом Йосифом Міром. 1789 позбавлене магдебурзького права, після чого занепало.
Певне пожвавлення спостерігалося наприкінці 19 — на поч. 20 ст. і пов’язане з прокладанням поряд з містом залізниці. Збудовано з-д з вир-ва паркету, цегельний з-д, гуральню, лісопильний з-д. Під час Першої світової війни за місто йшли жорстокі бої. З 1919 — у складі Польщі. 19 верес. 1939 під час німецько-польської війни 1939 містом заволоділи гітлерівські війська. Наступного дня у зв’язку з наближенням частин Червоної армії (див. Радянська армія, Радянськопольська війна 1939) вони залишили місто. Від жовт. 1939 Кам’янка-Струмилівська возз’єднана з ін. укр. землями в складі УРСР. Протягом кін. 1939—1940 тут проведено націоналізацію пром. підпр-в міста. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 окуповане гітлерівцями від черв. 1941 до лип. 1944, входило до складу Генеральної губернії. Під час бойових дій, пов’язаних із
67 КАМ’ЯНКА
Кам’янка-Бузька. Костьол Успіння Пресвятої Богородиці. 1908—1914. Фото початку 21 ст. Кам’янка-Бузька. Свято-Миколаївська церква та дзвіниця. 1667. Фото початку 21 ст.
68 КАМ’ЯНКА
визволенням міста, зазнало великих пошкоджень. Райцентр від 1940. Літ.: ІМіС УРСР. Львівська область. К., 1968. В.В. Головко.
Кам’янська культура. Ліпний глиняний горщик, вироби з каменю (вістря стріл, сверлена сокира) та кістки (булавка, модель колеса).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАМ’ЯНКА-БУЗЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
