Для вивчення динаміки продуктивності праці використову-ються індекси продуктивності праці. В умовах виробництва од-норідної продукції індекс продуктивності праці може бути обчи-слений такими методами: 1) на основі зіставлення прямих показників рівня продуктив-ності праці:
2) на основі зіставлення обернених показників рівня продук-тивності праці:
3) як величина, обернена індексу трудомісткості Іt:
4) зіставленням індексів обсягу продукції і витрат праці:
Обсяг продукції можна розглядати як величину, що залежить від двох чинників: затрат робочого часу і продуктивності праці. Обсяг продукції — це результативний показник, динаміка якого визначається поведінкою двох названих чинників. Вплив усіх інших чинників (зміна фондоміскості продукції, поліпшення ор-ганізації виробництва, скорочення втрат робочого часу тощо) зрештою відіб’ється на зміні обсягу продукції через зміну або за-трати праці, або продуктивності праці. Для базисного і звітного періодів ми можемо виразити цю залежність таким чином: та Тоді загальний приріст продукції (за рахунок двох чинників) становитиме: Визначимо, у якій мірі змінився обсяг продукції за рахунок кож-ного чинника. Щоб виявити вплив окремого чинника на результа-тивний показник, що необхідно чинник, що досліджується, розгля-дати як змінний, а інші чинники — як постійні. Аналіз звичайно починають з оцінки впливу кількісного чинника (у цьому випадку — з затрат праці), фіксуючи на рівні базисного періоду значення якісного показника (як правило, це відносна або середня величина; у даному прикладі в ролі якісного показника виступає продуктивність праці). Якби у звітному періоді зміни сталися тільки в затратах робочого часу при постійному рівні продуктивності праці, то обсяг продукції збільшився б на величину, відповідну площі прямокутника T0 ADT1, котра дорівнює (T1 – T0)W0. Визначимо зміну обсягу продукції за рахунок зміни затрат праці через ΔQT:
Якщо звернутися тепер до графіка (див. рис. 7.2), то можна побачити, що площа заштрихованої фігури дорівнює (W1 – W0)T1. Вона відповідає приросту обсягу продукції за рахунок іншого чинника — продуктивності праці. При визначенні впливу якісно-го показника кількісний чинник звичайно фіксується на рівні зві-тного періоду. Якщо чинників не два, а більше, то при визначенні впливу подальшого чинника кожний з розглянутих раніше чин-ників фіксується на рівні звітного періоду, а інші — на рівні ба-зисного періоду. Такий спосіб відособленого розгляду впливу окремого чинника на зміну складного показника з дотриманням зазначеного порядку фіксування значень інших чинників нази-вають методом ланцюгових підстановок. Він спирається на тео-рію побудови системи індексів взаємопов’язаних показників. Запишемо формулу для визначення приросту обсягу продукції за рахунок зміни продуктивності праці ΔQW:
Дана формула може бути зображена таким чином:
Загальний приріст обсягу продукції у звітному періоді порів-няно з базисним за рахунок двох чинників:
або у відсотках ( — приріст у відсотках):
Якщо загальний приріст обсягу продукції взяти за 100 %, то можна визначити частку кожного чинника в загальному прирості: Площа заштрихо-ваного прямокутника 1 відповідає приросту обсягу продукції за рахунок зміни продуктивності праці, а площа прямокутника 2 — зменшенню обсягу продукції за рахунок скорочення затрат праці. Сукупна зміна обсягу продукції за рахунок двох чинників відпо-відає різниці площ вказаних прямокутників. Якщо площа прямо-кутника 1 більша площі прямокутника 2, то загальний обсяг про-дукції зростатиме, в іншому випадку — зменшуватиметься. Якщо обидва чинники зменшуються у звітному періоді в порівнянні з базисним (T1 < T0, W1 < W0), то скорочення обсягу продукції буде відбиватися площею заштрихованої фігури, аналогічною тій, яка зображена на рис. 7.2 (у цьому разі точки W0 і W1 та Т1 і Т0 поміняються місцями). Наприклад, у поточному періоді вироблено 21 216 т цементу, а в базисному 20 000 т. Затрати робочого часу в базисному періоді становили 1100 людино-днів, у поточному — 1122 людино-дні (індекс затрат робочого часу 102 %). Визначимо показники рівня і динаміки продуктивності праці, зміни обсягу продукції в поточ-ному періоді в порівнянні з базисним за рахунок різних чинників. Виробництво продукції за одиницю часу: т/людино-день; т/людино-день. Трудомісткість одиниці продукції: людино-дня/т; людино-дня/т. Індекс продуктивності праці: , або Індекс трудоміскості одиниці продукції: , або Приріст обсягу продукції в поточному періоді: а) за рахунок зміни затрат праці: т; обсяг продукції за рахунок даного чинника збільшився на 400 т, або на 2 %.
б) за рахунок зміни продуктивності праці: т; обсяг продукції за рахунок даного чинника збільшився на 816 т, або на 4,1 %:
Частка чинників у загальному прирості обсягу продукції: т, або т;
В умовах випуску різнорідної продукції індекс може обчис-люватися на основі: 1) зіставлення прямих показників рівня продуктивності праці:
де Q — загальний обсяг різнорідної продукції, виражений або в нормо-годинах робочого часу (побудований таким чи-ном індекс називається трудовим індексом продуктивності пра-ці), або в грошовому виразі (відповідний індекс нази-вається вартісним індексом продуктивності праці) ; Τ — загальні витрати при виробництві різнорідної продукції; 2) зіставлення індексів обсягу продукції і затрат праці:
де — індекс фізичного обсягу виробленої продукції; — індекс витрат праці; 3) даних про трудомісткість різних видів продукції (цей метод використовується на тих дільницях виробництва, де налагодже-ний облік затрат праці різних видів продукції):
де — умовна величина, що характеризує затрати робочого часу на продукцію звітного періоду при базисних рівнях продук-тивності праці; — фактичні затрати робочого часу на продукцію звітно-го періоду. Різниця між знаменником і чисельником даного індексу
характеризує економію (додаткові витрати) робочого часу у зв’язку зі зростанням (зниженням) продуктивності. Цей індекс називається агрегатним індексом продуктивності праці (за формою побудови). Він може бути перетворений у се-редній арифметичний індекс продуктивності праці:
де — індекс продуктивності праці за окремим видом про-дукції. Індекс продуктивності праці у вигляді середнього арифметич-ного індексу може бути використаний у тій ситуації, коли в окремих виробничих одиницях (цехах, дільницях, підприємствах) застосовуються різні методи вимірювання рівня продуктивності праці і виникає необхідність під час економічного аналізу отри-мати узагальнюючу оцінку динаміки продуктивності праці за да-ною сукупністю виробничих одиниць загалом. У цьому випадку iW — індивідуальний індекс продуктивності праці, обчислений за виробничою одиницею, а Т1 — фактичні затрати праці на дану виробничу одиницю у звітному періоді. Наприклад, динаміка продуктивності праці у звітному періоді в порівнянні з базисним на підприємствах регіону характеризу-ється такими даними: Підприємства Індекси продуктивності праці, % Середньоспискова чисельність працюючих в звітному періоді, чол. 1 98 450 2 103 300 3 105 500 Усього — 1250
Визначимо, як змінилася продуктивність праці на підприємст-вах регіону загалом:
Продуктивність праці на підприємствах регіону зросла на 2 %, що дало економію трудових витрат: чол. Це означає, що для виконання виробничої програми у звітно-му періоді було потрібно на 25 чол. менше (1275 — потреба в трудових ресурсах при базисному рівні продуктивності праці). Одне з завдань економічного аналізу — вивчення динаміки продуктивності праці за сукупністю підприємств, що входять до складу об’єднань, галузі, регіону, економіки загалом. З цією ме-тою може бути використаний загальний індекс продуктивності праці, що обчислюється як відношення середнього виробництва продукції в грошовому виразі за одиницю часу групи підпри-ємств у звітному періоді до середнього виробництва продукції в базисному періоді:
— абсолютна зміна середнього рівня продуктивнос-ті праці за сукупністю підприємств. Даний індекс є індексом змінного складу. Він характеризує динаміку середнього рівня продуктивності праці за сукупністю підприємств під впливом двох чинників: 1) зміни рівня продуктивності праці на окремих підприєм- ствах; 2) зміни частки підприємств з різним рівнем продуктивності праці в загальних затратах праці. Формула індексу змінного складу може набути такого вигляду (враховуючи, що Q1 = W1Т1, Q0 = W0Q0):
де і — продуктивність праці (виробництва продукції) на відповідних підприємствах; та — частка кожного підприємства в загальних затра-тах праці відповідного періоду. З останньої формули добре видно, що на динаміку середнього рівня продуктивності праці впливають два зазначених вище чин-ники. Можна оцінити вплив кожного з названих чинників окре-мо. З цією метою обчислюються такі два індекси: 1) індекс продуктивності праці постійного складу:
що показує зміну середнього рівня продуктивності праці під впливом тільки першого чинника, тобто зміни рівня продуктив-ності праці на підприємствах. При цьому різниця між чисельни-ком і знаменником індексу
характеризує абсолютну зміну середнього виробництва за раху-нок даного чинника; 2) індекс впливу структурних зрушень:
що показує зміну середнього виробництва під впливом чинника структурних зрушень, тобто зміни частки підприємств з різним рівнем продуктивності праці в загальних затратах праці. Різниця між чисельником і знаменником індексу структурних зрушень —
є кількісним вираженням абсолютної зміни середнього виробни-цтва за рахунок даного чинника. Якщо, наприклад, індекс структурних зрушень становить 103 %, то це означає, що збільшилася частка підприємств з більш високим рівнем продуктивності праці, за рахунок чого середній рівень продуктивності праці за сукупністю підпри-ємств зріс на 3 %. Якщо індекс впливу структурних зрушень становив 97 %, то це означає, що збільшилася частка підприємств з нижчим рівнем продуктивності праці, що привело до зниження середнього рівня продуктивності праці на 3 %. Між індексами і абсолютними приростами існує залежність:
та
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ» з дисципліни «Статистика праці»
