КАЗІКЕРМЕН, Кизикермен (від турец. «газі» — воїн за віру і «кермен» — фортеця), турецька фортеця — оборонна споруда Османської імперії, що була розташована в районі сучасної пристані м. Берислав. Зведена наприкінці 1660-х рр. на місці однойменної кримськотатар. фортеці. Мала 3 частини: мале, середнє і велике містечка. Мале містечко (цитадель) знаходилося на скелі; 1678—79 зі сх. боку біля нього звели кам’яні стіни середнього містечка, а потім оточили форштадтом (передмістям) із земляними укріпленнями — великим містечком. Фортеця разом з ін. сусідніми цитаделями — Таванню, Іслам-Керменом, ШагінКерменом — забезпечувала охорону місц. Таванської переправи та перекривала козац. чайкам вихід до моря. 1670 І.Сірко взяв цитадель в облогу (тоді її називали «Нова фортеця»), а через рік частково зруйнував її. Казікерменські укріплення були захоплені й зруйновані 31 лип. 1695 під час успішного Дніпровського походу (див. Азовсько-Дніпровські походи 1695—1696) рос. і укр. козац. військ під командуванням боярина Б.Шереметєва та геть-
23 КАЗІКЕРМЕН
Казимир IV Ягеллончик. Гравюра 16 ст.
дебник 1468 (див. Судебник Казимира IV 1468), що передбачали істотне розширення феод. імунітету на тер. Вел. князівства Литовського. Літ.: Friedberg J. Polіtyka Kazimierza Jagie»»oЅczyka wobec papierza Piusa II, Czech i Niemiec. PrzemyСl, 1901; PapJe F. Polska i Litwa na przelomie wiek\w Сrednich, t. 1: Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagi»»oЅczyka. Krak\w, 1904; Його ж. Studia i szkice z czas\w Kazimierza Jagie»»oЅczyka. Warszawa, 1907; G\rski K. Rzdy wewn“trzne Ka-
Здобуття фортець Казікермен, Тавань, Мубарраккермен та Асланкермен козаками та російськими полками під час Азовсько-Дніпровських походів 1695—1696 рр. Гравюра Л. Тарасевича. 1695.
24 КАЇРСЬКИЙ
мана І.Мазепи. За умовами Константинопольського договору 1700, що був укладений між Рос. д-вою та Осман. імперією, остання повинна була ліквідувати свої Нижньодніпровські оборонні споруди, у т. ч. й К. Відтоді фортеця К. перестала існувати. Однак поселення, що розміщувалося на тер. фортеці, збереглося. 1784 його перейменували на Берислав. Залишки фортечних укріплень були розібрані в серед. 19 ст. Літ.: Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской порты во владение Российской империи землям. 1774 г. «Записки Одесского общества истории и древностей», 1868, т. 7; Величко С.В. Літопис, т. 2. К., 1991. Ю.П. Князьков.
В.Ю. КайєКисілевський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЗІКЕРМЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
