ЙОГАНСЕН Майк (Михайло) Гервасійович (28(16).02.1895— 27.10.1937) — поет, сценарист, теоретик літератури і мовознавець. Н. в передмісті м. Харків (батько — обрусілий швед, учитель нім. мови в г-зіях Харкова, мати — українка з роду старобільських козаків). Початкову освіту здобув удома, потім навч. в класичній г-зії в Харкові. Захоплювався літ., мовами, спортом. Разом зі своїм сусідом і приятелем М.Ветуховим (згодом відомим ученим-біологом) вивчав флору і фауну Харківщини. Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1917) зі ст. магістра філології. Володів європ. та сканд. мовами. Вчителював у школах Харкова, викладав у Харків. ін-ті нар. освіти, досліджував особливості говірок с. Шишаки на Полтавщині, написав підручник з української мови. Брав участь у складанні проекту укр. правопису (1928), розробив проект латинізації укр. письма. Ще в г-зії почав складати вірші (писав рос. та нім. мовами, згодом усе спалив). Після 1917 писав укр. мовою, перші поезії були надруковані 1921 в ж. «Жовтень». Тоді ж вийшла його перша збірка «Д’горі». В серед. 1920-х рр. підготував зб. прозових творів «17 хвилин» та пригодницький роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших» (1925 вийшло 10 випусків цього твору, заг. накладом 100 тис. прим.), у співпраці з Ю.Тютюнником написав сценарій фільму «Звенигора» (реж. О.Довженко), разом з М.Хвильовим та Остапом Вишнею — сценарії оперет «Мікадо» і «Алло на хвилі 477» (поставлені в харків. театрі «Березіль»). Був одним з фундаторів спілки письменників «Гарт». Згодом перейшов до Вільної академії пролетар-
ської літератури. В роки репресій в УСРР, що розпочалися на поч. 1930-рр., виїхав у р-ни нафтової пром-сті, де підготував книжку нарисів «Кос-Чагил на Ембі» (1936). Через небажання пристосовуватися до вимог офіц. критики, яка взялася за його переслідування, почав писати для дітей: опублікував низку оповідань, зокрема «Краби», «Кіт-Чудило», «Собака, що лазив на дерево», «Жук-водолюб і таргани». 18 серп. 1937 був заарештований і через два місяці страчений (у Лук’янівській тюрмі в м. Київ). Реабілітований 20 берез. 1958. Тв.: Д’горі. Х., 1921; Елементарні закони версифікації (віршування). Х., 1922; Революція. Х., 1923; Пролог до Комуни. Х., 1924; Кроковеє коло. К., 1923; Доробок. Х., 1924; 17 хвилин. Х., 1925; Як будувати оповідання. Х., 1926; Подорож людини під кепі. Х., 1929; Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альгести у Слобожанській Швейцарії. Х., 1930; Янсен. Х., 1930; Поезії. Х., 1933; Хитрі качки. Х.— Одеса, 1935; Кіт Чудило. К., 1968; Краби. К., 1968; Поезії. К., 1989; Собака, що лазив на дерево. К., 1989; Вибрані твори. К., 2001. Літ.: Михайло (Майк) Йогансен/Біографічна довідка. В кн.: Антологія української художньої літератури для дітей, т. 3: Література радянського періоду. К., 1985; Крижанівський С. Майк Йогансен. В кн.: Письменники Радянської України: 20—30ті роки. К., 1989; Айзеншток І. Спогади про Майка Йогансена. «Вітчизна», 1990, № 6; Ковалів Ю.І. Йогансен Михайло (Майк) Гервасійович [Біографічна довідка]. УЛЕ, т. 2. К., 1990; Лисенко І. Вікінг української поезії. «Вітчизна», 1995, № 9—10; Майк Йогансен у спогадах сучасників. «Березіль», 1996, № 1—2; Денисенко В. Типи комічного у «Подорожі доктора Леонардо...» Майка Йогансена. «Слово і час», 2000, № 11; Мельників Р. Людина з химерним ім’ям Йогансен М. В кн.: Йогансен М. Вибрані твори. К., 2001; Речник української культури: Майк Йогансен у спогадах,
