ІТИЛЬ (Атиль) — остання столиця Хозарського каганату (попередньою столицею було м. Семендер, точне місцезнаходження якого не встановлено, знаходилося, ймовірно, в пн. ч. сучасної Республіки Дагестан або в прилеглих до неї р-нах Чеченської Республіки, РФ) у гирлі Волги. Слово «атиль» (імовірно, фінно-угор.) означає «річка». Під назвою І. місто відоме в джерелах 10 ст. Араб. пам’ятки писемності 9 ст. називають І. Хамліджем. І. виріс по обох берегах Волги навколо царської резиденції на о-ві (на 15 км вище сучасного м. Астрахань, РФ). Складався з трьох частин. За свідченням араб. сучасника Ібн Хордадбега, місто здобуте й зруйноване русами (імовірно, військом вел. кн. київ. Святослава Ігоровича) 968/69. На думку істориків, відбудоване не було.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІТИЛЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
