ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ як наукова дисципліна — складова частина заг. теорії історії д-ви і права, яка відбиває нац. та регіональні особливості України. Тривалий час І.д. і п.У. розглядалася лише в межах історії д-ви і права сусідніх країн, насамперед Росії, Литви і Польщі. Після праці «Звичайна схема руської історії і справа раціо-
нального укладу історії східного слов’янства» М.Грушевського та усвідомлення окремішності істор. розвитку України І.д. і п.У. набула самостійного значення. Першими кроками на шляху вивчення І.д. і п.У. стали дослідження представників школи західнорус. права М.Владимирського-Буданова, Ф.Леонтовича та їх учнів, а також праці з історії Гетьманщини Д.Міллера, М.Василенка, М.Слабченка та ін. Значного розмаху істор.-юрид. дослідження набули після створення Укр. АН (нині Національна академія наук України) та наук. діяльності в Києві в рамках академічних Комісії для виучування історії західнорус. та укр. права і Комісії для виучування звичаєвого права України. Ґрунтовне дослідження опублікували М.Василенко, І.Малиновський, М.Максимейко, М.Слабченко, Л.О.Окіншевич, І.Черкаський, С.Борисенок, С.Іваницький-Василенко. Після розгрому академічної юрид. науки в 1930-ті рр. розвиток І.д. і п.У. в передвоєнні та перші повоєнні роки пов’язаний майже виключно з працями С.Юшкова. Згодом з’явилися вітчизн. школи істориків права в Київ. ун-ті (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; А.Ткач, Л.Потарикіна, В.Катрич, А.Дубровіна), Харків. юрид. ін-ті (нині Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; С.Фукс, А.Рогожин, І.Софронова, М.Страхов, Л.Маймескулов, В.Гончаренко, О.Ярмиш), Інституті держави і права імені В.М.Корецького НАН України (В.Корецький, Б.Бабій, О.Мироненко, І.Усенко, В.Чехович), Львів. ун-ті (нині Львівський національний університет; В.Кульчицький, Б.Тищик, М.Настюк, А.Пащук). В ін. наук. центрах у галузі І.д. і п.У. плідно працювали П.Михайленко, О.Сурілов, І.Греков, К.Софроненко. В Українському вільному університеті та ін. наук. центрах української діаспори проблеми І.д. і п.У. розробляли Р.Лащенко, А.Яковлів, М.Чубатий, Л.О.Окіншевич, О.Юрченко, Я.Падох. Осн. об’єктом дослідження укр. істор.-юрид. науки є держ. і правові інститути на укр. землях у період Київської Русі, ГалицькоВолинського князівства, Галицько-Волин. д-ви, Великого князів-
ства Литовського, Корони Польської, Речі Посполитої, Російської імперії, Австрії (з 1867 — АвстроУгорщина) та укр. д-в 20 ст. Особлива увага приділяється публікації та дослідженню визначних пам’яток правової к-ри України. І.д. і п.У. тісно пов’язана з історією політ. і правової думки України та історією д-ви і права зарубіжних країн, дослідженнями істор. характеру, які здійснюються в рамках галузевих юрид. наук, а також із суміжними істор., політ. і філос. науками. Літ: Юридична наука і освіта на Україні. К., 1992; Академічна юридична думка. К., 1998; Усенко І.Б. Історично-правові дослідження. В кн.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. К., 1999. І.Б. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
