ІОАНН СКІЛІЦА та його хроніка. І.С. (1040—1110-ті рр.) — візант. історик, автор хроніки, відомої нині як «Хроніка Іоанна Скіліци» (ін. назва «Огляд історій»). Хроніка І.С. охоплює події від 811 до 1057. Написана у формі анналів як оглядова історія, вільна від коментаторських нашарувань (зв’язок між епізодами чисто хронографічний, автор усвідомлено й методично відсторонюється від своєї оповіді). Відо-
Використання «грецького вогню». Мініатюра з мадридського рукопису «Хроніки Іоанна Скіліци».
Мирні переговори Святослава Ігоровича з Іоанном I Цимісхієм під Доростолом. Мініатюра з мадридського рукопису «Хроніки Іоанна Скіліци».
530 ІОАННА
ма в багатьох списках, не раз використовувалася істориками 12 ст. (Іоанном Зонарою, Константином Манассі та ін.). В хроніці описані війни Святослава Ігоровича, хрещення Ольги. Хроніка І.С. повністю увійшла до всесвітньої хроніки візант. хроніста Георгія Кедрина (12 ст.), яка була видана в лат. перекладі в Німеччині в 1-й пол. 19 ст. Тв.: Ioannis Skylitzae opera. В кн.: Georgios Cedrenus, vol. II. Bonnae, 1839. Літ.: Каждан А.П. Из истории византийской хронографии Х века. Источники Льва Диакона и Скилицы для истории третьей четверти Х ст. «Византийский временник», 1961, вып. 20; Ioannis Scylitzae Synopsis historiarum. Berolini et Novi Eboraci, 1973. Т.Л. Вілкул.
настир після 20-ти років ігуменства і оселився у печері на Почаївській горі. Але недовго йому довелося проводити самотницьке життя. Братія монастиря, відчувши велику духовну силу І.П., обрала його ігуменом Свято-Успенського Почаївського монастиря (див. Почаївська Свято-Успенська лавра), який він очолював до кінця життя. Йому приписують авторство зб. «Пчола Почаївська», де прославляється бідність, а чернече життя подається як ідеальне для спасіння людини.
Церква Іоанна Богослова в с. Скорики. Райські врата.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІОАНН СКІЛІЦА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
