ІОАНН IV (світські ім’я та прізв. невідомі; р. н. невід. — 1166) — митрополит Київ. (1164—1166; див. Київська митрополія). На згадку про остаточне подолання церк. розколу в Київ. митрополії (він виник ще в роки одночасного правління митрополитів Климента Смолятича та Константина I), яке розпочав його попередник митрополит Феодор, змінив титул «митрополит Київський» на «митрополит усієї Русі», що засвідчено численними знахідками його булл.
Напередодні призначення Іоанна київ. митрополитом вел. кн. київ. Ростислав Мстиславич мав намір отримати в константиноп. патріарха (див. Константинопольський патріархат) згоду на утвердження на Київ. митрополії Климента Смолятича. Та коли посольство Ростислава до Константинополя досягло Олешшя, воно зустрілося із почтом митрополита I. IV, який уже був поставлений на Київ. митрополію константиноп. патріархом Лукою (Христовергом). Ростиславу довелося відмовитися від свого задуму. А.Г. Плахонін.
тріархат). За понтифікату І. ХХIII Апостольський престол проявив готовність до налагодження контактів з кер-вом СРСР. Засобами дипломатії було досягнуто звільнення репресованого в СРСР глави Української греко-католицької церкви митрополита Й.Сліпого, який, прибувши до Рима 9 лют. 1963, очолив делегацію укр. греко-катол. ієрархів на II Ватиканському соборі. П. у м. Рим. Літ.: Stehle H. Geheimdiplomatie im Vatikan. Die P@pste und die Kommunisten. Zhrich, 1993; Rood W. Rom und Moskau: Der heilige Stuhl und Ruвland bzw. die Sowjetunion von der Oktoberrevolution 1917 bis zum 1. Dezember 1989. Altenberge, 1993; (рос. пер.) Львів, 1995; Второй Ватиканский собор: Взгляд из России. М., 1997; Сапеляк А. Київська церква на Слов’янському Сході. Канонічно-екуменічний аспект. Буенос-Айрес—Львів, 1999. Н.С. Рубльова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІОАНН IV» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
