ІНВЕНТАРІ (лат. inventarium — опис майна) — поширені в багатьох державах у добу середньовіччя господарські описи міст, замків, королівських, старостинських (див. Староство) та помі-
щицьких маєтків. У Короні Польській та Великому князівстві Литовському, куди входила ч. укр. земель, започатковані в 15 ст. з метою визначення феод. повинностей селян. І., як правило, обов’язково укладалися при переході на волочну систему господарювання 1557 (див. «Устава на волоки» 1557). На західноукр. землях у вигляді опису маєтків, де враховувалися заг. кількість землі, її поділ на поміщицьку та сел., наводився перелік дворів та розмір сел. повинностей, І. проіснували до селянської реформи 1848 в Галичині, на Буковині та Закарпатті, на Правобережній Україні — до селянської реформи 1861. Літ.: Барабой А.З. Правобережная Украина в 1848. «Исторические записки», 1950, т. 34; Сташевский Е.Д. История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX в. М., 1968. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНВЕНТАРІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
