ІЗЮМСЬКО-БАРВІНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943 — наступальна операція, здійснена 17—27 лип. 1943 військами Південно-Західного фронту з метою паралізувати, а за сприятливих умов і розгромити, військ. угруповання гітлерівців на Донбасі й не допустити їх передислокацію в р-н Курської битви 1943. Війська Червоної армії (див. Радянська армія), що були розташов. вздовж р. Сіверський Донець (прит. Дону) від Змієва до Слов’яносербська, почали наступ з р-ну м. Ізюм у напрямку Барвінкове—Красноармійське (нині м. Красноармійськ). Усі населені пункти й висоти, зайняті гітлерівцями, були перетворені останніми на глибоко ешелоновані вузли опору. В ході наступу рад. війська захопили кілька плацдармів на правому березі Сіверського Дінця. Проте спроби розвинути тактичний успіх виявилися марними: противник підтягнув до місця прориву тактичні резерви й зумів зупинити рад. війська. Незважаючи на це, І.Б.о. відволікла значні сили противника й відчутно допомогла військам Воронезького фронту на Курській дузі. Літ.: Історія Української РСР, т. 7. К., 1977; Великая Отечественная война 1941—1945: Энциклопедия. М., 1985. Т.В. Вронська.
Ізяслав. Руїни палацу князів Сангушків. Фото початку 21 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІЗЮМСЬКО-БАРВІНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
