ІВАКІН Юрій Олексійович (06.01. 1917(24.12.1916)—07.03.1983) — письменник, літературознавець. Д-р філол. н. (1962). Батько Г.Івакіна. Н. в м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). Закінчив Київ. ун-т (1940). 1951—83 працював в Ін-ті літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, вивчав творчість Т.Шевченка. Автор праць «Сатира Шевченка» (1959), «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди» (1961), «Коментар до “Кобзаря Шевченка”. Поезії 1847—1861» (1968), «Поезія Шевченка періоду заслання» (1984), «Нотатки шевченкознавця» (1986) та ін. Брав участь у підготовці видань тв. Т.Шевченка (1957, 1963—64), «Шевченківського словника» (1976—77). Автор збірок літ. пародій, фейлетонів і гумористичних оповідань — «Парнаський цирульник» (1970), «Пародії» (1971), «Пересміхи» (1973), «Гіперболи» (1975), «Гумор і сатира» (1979)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Івакін Юрій Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
