ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ, хліборобські артілі — добровільні об’єднання сел. г-в для спільного обробітку землі. Створювалися селянами в скрутні для них роки. Перша З.а. була заснована 17 верес. 1894 М.В.Левитським в с. Федвар Олександрійського пов. Херсонської губернії (нині с. Підлісне Олександрівського рну Кіровогр. обл.). Дещо пізніше були організовані й артілі в ін. селах. Їхню діяльність підтримували відомі діячі укр. к-ри, зокрема М.Садовський, М.Кропив-
ницький, І.Карпенко-Карий (останній присвятив херсон. артілям п’єсу «Понад Дніпром»). Наприкінці 1899 у Херсон. губернії налічувалося 115 артілей, вони об’єднували 550 сел. г-в з 3930 десятинами землі. Гуртовий збір зернових чл. артілі розподіляли між собою за «їдоцьким принципом», тобто за кількістю душ у родинах, що брали участь у вирві. Орг.-госп. питання артілі вирішувалися на заг. зборах, поточними проблемами займався артільний староста. Досить часто відразу після вирішення селянами тих чи ін. проблем, зумовлених тимчасовою матеріальною скрутою, артілі саморозпускалися. 1 черв. 1902 царський уряд видав закон, який дозволяв засновувати артілі в усіх галузях економіки. Однак практика створення таких артілей не набула поширення. Впродовж 1902—17 їх виникло лише 28. Літ.: Маслов С. Трудовые земледельческие артели, их значение, история, их организации и устав. Ярославль, 1918. В.І. Марочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
