ЗБРУЧ — ліва прит. Дністра. Бере початок із джерел на Подільській височині. Довжина — 244 км. На З. розташов. с-ща міськ. типу: Скала-Подільська, Гусятин, Сатанів, Підволочиськ, м. Волочиськ. 1772—93 по річці проходив держ. кордон між Річчю Посполитою та Австрією, 1793— 1809 та 1815—1917 між Російською імперією та Австрією (від 1867 — Австро-Угорщина), 1921— 39 — між УСРР—УРСР й Польщею. Після возз’єднання західноукр. земель (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі) по З. проходить межа Тернопільської області та Хмельницької області. С.Б. Хведченя.
сліди відкритих приміськ. поселень, у кількох місцях зафіксовано могильники (переважно ґрунтові). Болота, що оточували місто, а також деревоземляні вали робили його практично неприступною фортецею. Біля житлової ч., в урочищі П’ятницьке, розташов. торгова площа з дерев’яною церквою св. Параскеви П’ятниці. В різних частинах виявлено житлово-госп. споруди, а в центрі — ще й залишки фундаментів монументальних будівель — палацу і церкви. Храм був прямокутний, тринефний, чотиристовпний з трьома апсидами, а палац становив будівлю у формі літери «Г», що складалася з 4-х приміщень. У шарах торфу виявлено сліди дерев’яного буд-ва, фрагменти берестяних грамот, взуття. Літ.: Свешников И.К. Звенигород. В кн.: Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). К., 1990. О.П. Моця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗБРУЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
