ЗАСТАВНА — місто Чернівецької області, райцентр. Розташов. за 38 км на пн. зх. від Чернівців. Залізнична станція. Нас. 8,7 тис. осіб (2004). Перша письмова згадка належить до 1589. З. перебувала під владою Османської імперії в складі Молдавського князівства. З 1774 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Повітове місто від 1905. У листоп. 1918 З. була окупована Румунією. В лют. 1919 в З. був запроваджений стан облоги, який румун. влада не знімала протягом 10 років. Від 1940 — возз’єднана з ін. укр. землями в складі УРСР. Райцентр 1940—62 та від 1965. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 З. перебувала під румун. окупацією від лип. 1941 до берез. 1944. У З. народився укр. худож. М.І.Івасюк. Літ.: ІМіС УРСР. Чернівецька область. К., 1969; Михайловський В.І. Заставна: Путівник. Ужгород, 1983; ГЕУ, т. 1. К., 1989; Афанасьєв-Чужбинський О. Нариси Дністра. В кн.: Буковинське віче. 1992; Буковина: Історичний нарис. Чернівці, 1998. І.В. Савченко.
соф, письменник, історик-краєзнавець, громад. і пед. діяч. Д-р філософії, чл. Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Конюшків (нині село Бродівського р-ну Львів. обл.). Навч. в Бродівській нім. г-зії, у Львів. духовній семінарії та на філос. ф-ті Львів. ун-ту. Висвячений на священика, працював викладачем у гімназіях у Бережанах, Львові, Бучачі і Тернополі. Як організатор Т-ва ім. кн. Ярославни в Тернополі здійснив до 100-річчя від дня народження М.Шашкевича за підтримкою цього т-ва факсимільне перевидання «Русалки Дністрової» (Тернопіль, 1910). 1915— 17 — організатор і керівник укр. учительської семінарії у Відні. Ініціатор листа до Швед. королівської АН із представленням І.Франка до відзначення Нобелівською премією (1915). 1919— 20 — засн. і ред. газ. «Нова рада». 1917—29 — проф. Академічної гімназії у Львові. Співзасн. першої дівочої г-зії сестер-василіанок та школи ім. Т. Шевченка у Львові. Автор популярних нарисів з історії укр. літ. та істор. досліджень, зокрема «Історії Олександра Македонського», про вел. князя литов. Вітовта. Записав кілька тисяч нар. пісень, нар. легенди й перекази, описав звичаї та обряди циган, склав «Словник циганської мови». Автор популярних просвітніх видань, публікацій у періодичній пресі, спогадів про події у Львові часів Західноукраїнської Народної Республіки. П. у м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Літ.: Малик Я. «Руська Трійця» в житті Йосипа Застирця. В кн.: Шашкевичіана. Нова серія, вип. 1—2. Львів—Броди—Вінніпег, 1996. Я. Малик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАСТАВНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
