ЗАЛЮБОВСЬКИЙ Григорій Антонович (1836—1898) — етнограф, видавець, громад. діяч. Освіту отримав у Харків. ун-ті (1860-ті рр.). Після переїзду до Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ) став членом окружного суду. Навчаючись в ун-ті, входив до укр. гуртка, де дбав про видання та розповсюдження книжок рідною мовою. В листі до М.Максимовича (від 20 листоп. 1864) висловив бажання отримати його твори, а також збірки укр. пісень, літ. та істор. твори ін. укр. авторів для подальшого їх видання. Як і багато ін. представників інтелігенції української 60—70 рр. 19 ст., вбачав в укр. нац.-культ. русі запоруку нац. визволення. Перебуваючи в Катеринославі, піклувався про місц. укр. літ.
життя, сам трохи писав, був пошанований іменем «літературного батька». Став відомим як етнограф: збирав і надсилав етногр. та фольклорні матеріали для М.Номиса, П.Чубинського, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, членом якого був, для словника К.Шейковського та укр. словника, що складався при Старій громаді (див. Громади) в Києві, та ін. Літ.: [Некролог]. «Приднепровский край», 1898, № 11; Странички из жизни Г.А. Залюбовского. «Киевская старина», 1900, № 1; Данилов В. Памяти Г.А. Залюбовского. «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии», 1909, № 5; Биков М. Г.А. Залюбовський. «Дніпровські хвилі», 1913, № 9; До біографії Гр. Залюбовського. «Український науковий збірник», 1916, вип. 2. П.В. Голобуцький.
На думку Б.Рибакова, саме на З.г. розміщувалося поселення Кия до побудови ним укріплень на Старокиївській горі. В давньорус. період гора була щільно заселена, на останці виявлено багато залишків ремісничих осередків, рештки мурованих споруд. У 14—17 ст. сюди переміщається дитинець Києва; зводиться потужний дерев’яний замок — резиденція князя, воєводи; місце розташування військ. гарнізону. 1482 замок захопив крим. хан Менглі-Гірей. На 17 ст. замок як укріплення застарів, пізніше на його тер. був цвинтар Києво-Флорівського Свято-Вознесенського монастиря. Нині це заповідна археол. територія. Літ.: Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва. К., 1970; Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. К., 1996; Климовский С.И. Замковая гора в Киеве: пять тысяч лет истории. К., 2005. Г.Ю. Івакін.
реглися навіть поодинокі актові книги таких З.с.). Після запровадження в ході суд. реформи у ВКЛ 1564—66 гродських судів ці суди теж стали називати замковими. Літ.: Левицкий О.И. Об актовых книгах, относящихся к истории ЮгоЗападного края и Малороссии. В кн.: Труды одиннадцатого археологического съезда в Киеве 1899, т. 2. М., 1902. Л.А. Сухих.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАЛЮБОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
