ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, Залозник — сухопутна частина торг. шляху (розпочиналася від Канева), що з’єднував Київ із Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу. Вперше згадується в літописі 1167—68. Починався від Канева, лівим берегом Дніпра йшов на Переяслав, Лукомль (нині с. Лукім’я Оржицького району Полтав. обл.), Лтаву (нині м. Полтава) до верхів’я р. Мож (прит. Сіверського Дінця), далі — за «лози» (густий верболозовий Голубий ліс (лозняк) за плавнями обабіч прит. Дніпра — р. Самара — та її прит. — р. Вовча; нині — ліс у Дніпроп. обл.) до верхів’я р. Самара, потім — до верхів’я р. Кальміус і до гирла р. Дон. Ін. трактування назви — «Залазьный», тобто небезпечний, зумовлюється також загрозою
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
