ЗАЛИВЧИЙ Андрій Іванович (26(14).10.1892—13.12.1918) — політ. діяч, письменник і публіцист. Н. в с. Млини (нині село Гадяцького р-ну Полтав. обл.). Навч. на юрид. ф-ті Харків. ун-ту, був кер. студентського руху Харкова. Чл. ЦК Соціаліст. юнацької спілки, один з організаторів студентського виступу проти відправки на фронт неблагонадійних студентів (1915), за що був засуджений до довічного заслання в Тургайську обл. (нині тер. Казахстану). У берез. 1917 вернувся в Україну. Редагував газ. «Зіньківська народна управа», брав участь у створенні земельних к-тів у м. Зіньків. Чл. ЦК Селянської спілки, Української Центральної Ради. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів, входив до її харків. орг-ції, був одним із засн. т. зв. фракції лівобережців, підтримував політ. орієнтацію лівого крила партії. В трав. 1918 увійшов до складу Укр. революц. к-ту, який керував підготовкою протигетьманського повстання 1918. Як чл. ЦК УПСР (боротьбистів) інспектував повстанські загони на Житомирщині, Харківщині, Полтавщині. В листоп. 1918 за наказом Українського військово-революційного комітету організував протигетьман. повстання на Чернігівщині. Загинув під час бойових дій у Чернігові. Тв.: З літ дитинства. К., 1919; Дитинство. К., 1929; З літ дитинства: Автобіографічні новели. «Київ», 1988, № 3. Літ.: Михайличенко Г. Вступне слово. В кн.: Заливчий А. З літ дитинства. К., 1919; УЛЕ, т. 2. К., 1990; Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАЛИВЧИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
