ЗАКРИТИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС У СПРАВІ «ВІЙСЬКОВОФАШИСТСЬКОГО ЗАКОЛОТУ» 1937
Початок процесові поклало закрите суд. засідання 11 черв. 1937, на якому засуджено групу військовиків на чолі з 1-м заст. наркома оборони СРСР і нач. управління бойової підготовки РСЧА М.Тухачевським. Засуджених було визнано організаторами військ. заколоту, що мав призвести до держ. перевороту в СРСР. Засідання відбулося під головуванням В.Ульріха і за участі маршалів Рад. Союзу В.Блюхера й С.Будьонного, командармів Я.Ал-
ксніса, Б.Шапошникова, І.Бєлова, П.Дибенка і Н.Каширіна, комдива Є.Горячева. Ще з серед. 1920-х рр. органи держбезпеки почали накопичувати компрометуючі матеріали на М.Тухачевського. 1930 вони отримали свідчення деяких близьких до М.Тухачевського військових про його приналежність до т. зв. правої опозиції (див. також «Весна»). Коли до керівництва НКВС прийшов М.Єжов (див. Єжовщина), він надав цим матеріалам особливого значення. Й.Сталіну з НКВС було надіслано записку з матеріалами однієї з білоемігрантських орг-цій, де стверджувалося, що «в СРСР групою вищих командирів готується державний переворот». Дещо пізніше нім. розвідкою до відома рад. кер-ва через чехословац. президента Е.Бенеша були доведені сфабриковані нею «матеріали» про зв’язки М.Тухачевського з іноз. розвідками та про його плани щодо військ. перевороту. Вбачаючи у військ. діячах своїх потенційних суперників, Й.Сталін віддав розпорядження про арешт М.Тухачевського і тих військових, яких підозрювали у «змові». В трав. 1937 М.Тухачевського було заарештовано. До списків чл. «центру заколоту» було включено прізвища командармів 1-го рангу Й.Якіра та І.Уборевича, комкорів А.Корка, Р.Ейдемана, Б.Фельдмана, В.Примакова і В.Путну, а також нач. політуправління РСЧА, армійського комісара 1-го рангу Я.Гамарника (останній 30 трав. 1937 покінчив життя самогубством). Після застосування фізичних тортур із заарештованих вибили необхідні зізнання, а після закритого суд. засідання їх стратили. Цю справу було використано для подальшого посилення репресій в армії і на флоті. Лише упродовж 9 днів після суду було заарештовано як учасників «військово-фашистського заколоту» 980 командирів і політпрацівників, з-поміж них — 29 комбригів, 37 комдивів, 21 комкор, 16 полкових комісарів, 17 бригадних і 7 дивізійних комісарів. У 1950-ті рр. М.Тухачевський та ін. незаконно репресовані в справі «військово-фашистського заколоту» були реабілітовані. Літ.: Дело о так называемой «антисоветской троцкистской военной организации» в Красной Армии. «Из-
вестия ЦК КПСС», 1989, № 4; Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В. Сталіна, кн. 1. К., 1989; Сергеев Ф. Нацистская разведка против СССР: «дело» Тухачевского, операция «Цеппелин». «Новая и новейшая история», 1989, № 1; Виноградов В.К. Показания маршала Тухачевского. «ВИЖ», 1991, № 8—9; Тухачевский и военно-фашистский заговор (из стенографического отчета Пленума ЦК ВКП(б)). «Военные архивы России», 1993, № 1; Анфилов В. Большой террор в Красной Армии. «Независимая газета», 1997, 11 июня. Ю.І. Шаповал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАКРИТИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС У СПРАВІ «ВІЙСЬКОВОФАШИСТСЬКОГО ЗАКОЛОТУ» 1937» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
