Бере початок від заснованого у жовт. 1865 музею при Рос. публічній б-ці в Житомирі. Основу останнього склала приватна колекція місц. гірських порід і мінералів волин. губернатора М.Черткова, подарована б-ці й виставлена для експонування в день її відкриття. На поч. 1900-х рр. зібрання цього закладу було передано до новоутвореного Музею Товариства дослідників Волині. В розбудові його діяльності й поповненні колекцій активну участь взяли відомі вчені — чл. т-ва, зокрема його віце-голова П.Тутковський. Від 1911 — відомий як Волин. центр. музей. Від 1914 існує як самостійний заклад, першим його зав. був С.Бржозовський. Після 1917 музей поповнився за рахунок окремих колекцій Волинського єпархіального давньосховища, пам’яток із націоналізованих приватних зібрань. 1925 музей одержує новий статус і, відповідно, назву — Волин. держ. н.-д. музей, від 1950 — під сучасною назвою. Від поч. 1928 мав аспірантуру при від. геології та етнографії, яку очолювали С.Бєльський та В.Кравченко.
1954 йому передано колекції Бердичівського краєзнавчого музею. Нині у його фондах зберігається понад 130 тис. пам’яток, що дають всебічне уявлення про природні особливості, історію та к-ру краю. Серед них — одна з найкращих в Україні природничих колекцій, до складу якої входить унікальна таксидермічна зб. фауни (зб. чучел) Житомирщини, зібрана краєзнавцем-зоологом В.Бруховським. Серед найцінніших збірок музею — археол. матеріали з розкопок Житомирської стоянки раннього палеоліту, Радомишльської стоянки палеоліту
Житомирський краєзнавчий музей. Картинна галерея. Джордано Л. Бесіда Христа з самаритянкою. 1684.
Житомирський краєзнавчий музей. Картинна галерея. Бокшай Й. Високі Татри. 1959.
158 ЖИТОМИРСЬКО
пізнього, Райковецького городища 12—13 ст., етногр. пам’ятки Житомир. Полісся, картинна галерея. Низка відомих у краї закладів працює на правах відділів музею: Музей природи, Літ.-меморіальний музей В.Короленка (усі — у Житомирі), Літ.-меморіальний музей Лесі Українки в м. Новоград-Волинський, Коростенський краєзнавчий музей, Музей партизан. слави Полісся в с. Словечне Овруцького р-ну, Музей-садиба родини Рильських у с. Романівка Попільнянського р-ну. Літ.: Музей при публичной библиотеке в Житомире. «Волынские епархиальные ведомости», 1876, № 1; Отчет о деятельности Общества исследователей Волыни и Волынского Центрального музея за 1913 г. Житомир, 1915; Константинов М. Волинський державний науково-дослідний музей. В кн.: Український музей, зб.вип. 1. К., 1927; Ланчук Н.В. 130 років Житомирському краєзнавчому музею. В кн.: Матеріали та тези наукової конференції до 130-річчя Житомирського краєзнавчого музею. Житомир, 1995; Кузьменкова Н. Історія створення природничої колекції Житомирського краєзнавчого музею. Там само; Україна. Скарби музеїв і заповідників. К., 1997. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖИТОМИРСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
