Система автоматизованого проектування — це організаційно-технічна система, що здійснює автоматизоване проектування об’єктів. Вона складається з комплексу засобів проектування, які мають зв’язок з підрозділами (користувачами) проектної органі-зації. Структура САПР є сукупністю проектувальних підсистем та підсистем обслуговування. До проектувальних відносять під-системи, які безпосередньо виконують проектні процедури. Та-кими, наприклад, є проектування деталей та складальних оди-ниць; частин будинків та споруд тощо. Проектні процедури завершуються випуском текстових та графічних документів на різноманітних носіях (паперових аркушах, магнітних дисках, стрічках тощо). Підсистеми обслуговування призначаються для підтримування роботоздатності проектувальних підсистем. Це, наприклад, підсистеми графічного виконання об’єктів проекту-вання, документації, інформаційного пошуку. Матеріально-технічну базу та інструментальну основу САПР становить ком-плекс засобів автоматизації проектування, тобто взаємозв’язана сукупність усіх видів забезпечення. Саме ці засоби виконують роль «співбесідника» з користувачем (конструктором), і є носія-ми якісно нової технології проектування. Головною метою створення САПР на фірмах, які здійснюють активну товарну інноваційну політику, є підвищення техніко-економічного рівня та конкурентоспроможності нової продукції, зменшення вартості та трудомісткості проектування. Використо-вуючи САПР, конструктор має можливість творчо осмислити, порівняти та проаналізувати десятки різних варіантів проектних рішень. Суттєвою особливістю автоматизованого проектування є формування в пам’яті ЕОМ інформації, яка розвивається (допов-нюється) від однієї проектної моделі до іншої. Така наступність дає змогу будь-коли отримати інформацію, необхідну для нового об’єкта проектування. Крім того, швидкість обробки та доступ-ність таких даних уможливлюють раціональну організацію стадії проектування та підготовки виробництва, виключають дублю-вання інформації на паперових носіях, що має місце за традицій-них розроблень. Більше того, у разі оснащення виробництва вер-статами з числовим програмним управлінням (ЧПУ) можна зовсім відмовитися від звичайних паперових носіїв проектної ін-формації. Водночас слід пам’ятати, що проектування — творча інтелектуальна діяльність, цілковито формалізувати яку немож-ливо. Найбільш «непіддатливими» є початкові стадії проектуван-ня. Натомість такі трудомісткі процедури, як розроблення та від-повідне оформлення текстової і графічної документації, можуть бути формалізовані повністю. Пояснюється це тим, що створення САПР базується на розробленні складних математичних моделей і алгоритмів, спеціалізованих мов проектування, достатніх баз даних. За сучасною класифікацією до головних компонентів забезпечення САПР відносять: • математичний — методи, математичні моделі, алгоритми виконання процесу проектування; • лінгвістичний — мови проектування, термінологія; • технічний — пристрої обчислювальної та організаційної техніки, засоби передавання даних, вимірювальні й інші пристрої та їхні сполучення; • інформаційний — бази й масиви даних на магнітних носіях з описом стандартних проектних процедур і типових проектних рішень, комплектувальних виробів, матеріалів, а також сукуп-ність моделей, які відображують досвід проектування; • методичний — документи щодо складу, правил відбору і експлуатації засобів нової технології проектування; • організаційний — положення, інструкції, накази, штатні розписи, кваліфікаційні вимоги та інші документи, які визначають склад проектної організації та її підрозділів, їхні функції, зв’язки між ними. За створення САПР та їхніх підсистем керуються загальносис-темними принципами: сумісності, єдності, розвитку. Так, ство-рюючи САПР, необхідно забезпечити сумісність неавтоматизо-ваного та автоматизованого проектування, що дає змогу досягти поступового переходу до його прогресивнішої організації. Ціліс-ність і єдність системи полягають у тому, що розроблення всіх видів забезпечення САПР має передбачати достатню міцність та збалансованість зв’язків її підсистем та компонентів. Особливе значення має створення обладнаних персональними комп’ютерами автоматизованих робочих місць (АРМ) для конструкторів. Засоби забезпечення уможливлюють формування в пам’яті ЕОМ проектної моделі всього комплексу інформації, яка необхідна для створення продукції, і на її основі здійснення паралельного виго-товлення креслень, розроблення технології та підготовки вироб-ництва. Заміна традиційного проектування автоматизованим розв’язує проблему кількаразового скорочення термінів розроблення та впровадження у виробництво нових поколінь високоякісних товарів. Створення САПР потребує значних матеріальних і тру-дових витрат, ефективного нормативного забезпечення порядку їх запровадження та функціонування, але дає принципово нові можливості для прискореного створення нового продукту. Це підтверджується досвідом господарських об’єднань, які застосо-вують сучасні знання для докорінних змін організаційних струк-тур та послідовності виконання робіт з продуктових інновацій на засадах реінжинірингу. Саме реінжиніринг передбачає повний перегляд виробничої моделі, народженої ще промисловою рево-люцією. Від часів Адама Сміта індустріальна парадигма мала та-ке базування: розподіл праці, заощадження на масштабах, ієрар-хічний контроль та інші атрибути економіки раннього етапу розвитку. Реінжиніринг — це абсолютно новий підхід і дії, що мають за стратегічну мету великий початковий відрив і великі переваги нового товару на новому ринку. У традиційній схемі створення товарних інновацій більшість процесів розроблення продукту є послідовними, що значно сповільнює їх. Перехід до розроблення кожного нового компонента залежить від рівня го-товності попереднього. Наприклад, спочатку проектується кор-пус фотокамери, потім — затвор, а вже згодом — механізм пере-мотування плівки. Паралельний процес проектування тих самих складових суттєво скорочує цей час, але збільшує витрати ресур-сів на етапі доопрацювання новацій. Відома в усьому світі фірма «Кодак» здійснила реінжиніринг процесу розроблення фототех-ніки через інноваційне використання технології, що зараз має на-зву «комп’ютерне проектування і виробництво» (КАД/КАМ). За-мість креслярських столів інженери компанії почали працювати на комп’ютерах. Праця з екраном завжди продуктивніша, ніж з паперовими носіями інформації, але вона значно прискорилася, коли була інтегрована в загальну базу даних з проектування про-дукту. Щодня до інтегрованої бази даних надходили результати роботи окремих інженерів і їхні індивідуальні напрацювання об’єднувалися в одне ціле. Усі проблеми з’ясовувалися і розв’язувалися колегіально, тобто практично негайно. Абсолютно ін-новаційна технологія колективного проектування дала можли-вість інженерам-виробничникам усього через 10 тижнів після ви-значення приблизних контурів принципово нового фотоапарата вже приступити до розроблення інструмента та обладнання, не-обхідного для виробництва цього апарата. У нашому прикладі саме інформаційні технології стали тими найважливішими конс-труктивними чинниками, що забезпечили можливість створення нових продуктів радикально іншими способами, ніж колись. От-же, генерування ідей сприяє пошуку нових моделей організації як самого виробництва (без огляду на будь-які традиції), так і праці творчих колективів. Завдяки фундаментальному переосмисленню та радикальній зміні порядку виконання продуктових проектів реін-жиніринг робить можливим досягнення максимальної результатив-ності визначальних чинників комерційного успіху товарної іннова-ції: випереджання в часі, скорочення виробничих витрат, високої оперативності, економічності обслуговування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»