ЖДАНОВИЧІ — кілька козац.старшинських родів. Найвідомішим є козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що походить від Якова Ждановича (р.н. невід. — бл. 1730) — городницького сотника (1717—30), який, згідно з родинним переказом, виїхав 1694 з Литви до Гетьман-
143 ЖДАХА
Ждаха А. Українська і запорозька старовина. Ч. 2. 1896. Титульний аркуш та сторінки 234 і 235.
щини. Його нащадки служили значковими товаришами у Чернігівському полку, військовими товаришами та бунчуковими товаришами. Правнуком родоначальника був Лев Іванович (1834—бл. 1901) — проф., викл. законів держ. управління та статистики у Ніжинському ліцеї (1866—73), дир. Черніг. земської учительської семінарії (1873—76) та Учительської семінарії у м. Дерпт (нині м. Тарту в Естонії; 1876— 81), дир. нар. уч-щ Черніг. губ. (1881—89), дійсний статський радник (1889), співпрацівник «Журнала Министерства народного просвещения». До цього роду належав Яків Миколайович (1886—1953) — архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, один з організаторів виставки «Ломоносов та Єлизаветинська доба» в м. Санкт-Петербург (1912). За традицією представники роду вважали себе пов’язаними родинними зв’язками із київ. полковником, ген. суддею А.Ждановичем, але документальних підтверджень цього факту не наводили. Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ. До ін. гілки роду Ж. належали брати: Павло Михайлович (р.н. невід. — 1725) — новосанжарський сотник (1715—25) та полтав. наказний полковник (1721) — і Данило Михайлович (р.н. невід. — бл. 1722) — царичанський сотник (1712—21). Але цей рід швидко згаснув.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖДАНОВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
