ЖАТКОВИЧ Юрій-Кальман (псевдоніми — Zs. Dеnes atya, Zsatkovic Dеnes; 14.10.1855— 25.09.1920) — священик, історик, етнограф, письменник, літературознавець, перекладач. Чл. Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Дравці (нині в межах м. Ужгород) у родині вчителя. Освіту здобував в Ужгородській та Велико-Варадинській г-зіях. Закінчив Ужгородську богословську семінарію (1881). Висвячений на священика. Служив парохом у селах Великий Раковець (нині село Іршавського р-ну), Іза (нині село Хустського р-ну), Стройне (нині село Свалявського р-ну; всі Закарп. обл.). Писав угор. мовою та «язичієм». Досліджував церк. історію та етнографію Закарпатської України, зокрема створив «Історіографію українських русинів» (1884); «Начерки із життя угорських русинів» (1895). За працю «Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии» (1884) був обраний чл. Мадярського істор. т-ва. Друкувався в часописах «Листок», «Місяцеслов» (Ужгород), «Записки Наукового товариства імені Шевченка» (Львів) та в угор. періодиці. Автор першого в Угорщині «Короткого нарису української літератури» (1900) та «Короткої історії руської літератури до татарської навали» (1897). Переклав угор. мовою окремі тв. Марка Вовчка (1897), Ю.Федьковича (1898), І.Франка (1902), відомий протест західноукр. культ. діячів «І ми в Європі» (1896), укр. мовою з угор. — меморіал Е.Егана
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Жаткович Юрій-Кальман» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
