ЕТАТИЗМ (від франц. — еtat — держава) — концепція політ. думки, що розглядає державу як найвище досягнення і мету сусп.
50 ЕТИКЕТОЗНАВСТВО
розвитку. Ідеї Е. є в багатьох політ. доктринах. Про важливу роль держави для сусп-ва писали, зокрема, антич. мислителі Платон і Арістотель, італ. політик і мислитель Н.Макіавеллі (1469— 1527), англ. філософ Т.Гоббс (1588—1679), нім. філософ Г.В.Геґель. Н.Макіавеллі й Г.В.Геґель стали найбільш цитованими теоретиками із тих, хто розвивав ідеї Е. Г.-В.Геґель солідаризувався з Н.Макіавеллі і був переконаним у тому, що суттю вчення останнього є боротьба держ. начала проти всілякого роду анархії. Н.Макіавеллі, на його думку, прагнув піднести роздроблену Італію, що потерпала в ті часи від усіляких грабежів і спустошень, до рівня могутньої дви. Така позиція Н.Макіавеллі була близькою Г.-В.Геґелю, який прагнув відродження могутності своєї країни — Німеччини — і покладав надії в цій справі на «великого державного діяча», який мав об’єднати німців, давши їм усвідомлення того, що вони належать Німеччині. Г.В.Геґель вважав також, що міцна держ. влада є необхідною умовою свободи й що народ мусить брати участь у творенні «законодавства держави і у вирішенні важливих державних справ». Лише таку д-ву він називав «моральною державою» (у наш час ця геґелівська ідея розвинулася в поняття правової д-ви). Власне сам термін «етатизм» з’явився вперше в кін. 19 ст. у Франції, його батьком, очевидно, був франкомовний швейцарець Н.Дро, який виступав за посилення централізації Швейцарської Конфедерації і вживав цей термін для означення сусп-ва, в якому принципи державності є більш важливими за принципи свободи й індивідуальності. Теоретики пролетарських революцій 20 ст. ревізували геґелівську ідею про те, що д-ва — «мета в собі», вища з усіх людських цінностей, гіперболізувавши зпоміж ін. важливих для розвитку сусп-ва функцій д-ви диктаторську (див. Диктатура пролетаріату). Результатом такої ревізії стало також те, що «чиста» теорія і теорія держ. буд-ва в прибічників марксизму-ленінізму істотно відрізнялися одна від одної. Більше того, в побудованій комуні-
стами т. зв. соціаліст. д-ві були вихолощені чи спотворені всі принципи гуманізму, які проголошувалися ними в ученні «наукового комунізму». Комуністи створили таку «пролетарську державу», в якій пролетарі панували формально, а фактично вся влада належала парт. номенклатурі. Коли ж таким чином побудована д-ва зіштовхнулася з внутр. системною кризою, то частина номенклатури ініціювала процес приватизації загальнонар. власності, прибравши до своїх рук її левову частку. Ідеї Е. характерні також для тих політиків, які прагнуть утвердити царство Боже в цьому світі шляхом оцерковлення д-ви, що має контролювати всі сфери людського життя. Однак така політика, як свідчить історія, або приречена на утопію, або веде до тоталітаризму на кшталт більшовизму чи націонал-соціалізму (нацизму; див. Фашизм). Прикладом політики, що ґрунтувалася на Е., була також політика першого президента Туреччини Мустафи Кемаля-паші Ататюрка (1923—38), який намагався «одержавити» всі підпр-ва та установи, що можуть мати для д-ви «безпосередній інтерес». Е. у формі «кемалізму» був визнаний у Туреччині офіц. доктриною уряду, введений до програми Нар.-респ. партії (1931) і навіть закріплений у конституції (1937). Сьогодні зх. політологи все більше схиляються до думки, що ідеологія Е. на практиці обертається ні чим ін., як держ. капіталізмом, який мілітаризує економіку і призводить до гонки озброєнь (таким був, зокрема, і комуніст. режим). Літ.: Dror N. La dеmoczative fеdеrative et le socialisme d’еtat. Geneve, 1896; Бердяев Н. Утопический этатизм евразийцев. «Путь» (Париж), 1925, № 8; Данциг Б.М. Этатизм, его сущность и значение в экономике Турции. «Ученые записки Института Востоковедения АН СССР», 1957, т. 17; Гегель В.Г. Народная религия и христианство. В кн.: Гегель В.Г. Работы разных лет, т. 1. М., 1972; Бурдье П. Социология политики. М., 1993; Соколинский В.М. Государство и Экономика. М., 1997. П.В. Голобуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕТАТИЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
