Перші поселення естонців на тер. України з’явилися в Криму в 60-х рр. 19 ст. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах Таврійської губернії уряд Російської імперії виділив 36 тис. десятин землі в 40 селах, зокрема в Джурчі (нині смт Первомайське), Замрук (нині с. Берегове), Бурлюк (нині с. Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с. Білоглинка Сімферопольського р-ну), КиятОрка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в Сімферополь, Севастополь, Феодосію та Ялту. За переписом нас. 1897, на тер. України (без урахування Галичини, Буковини та Закарпатської України) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільс. місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губ., за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після
кож в Одесі. У Харкові діяв естон. к-т, що будував свою діяльність на засадах нац.-патріотичної ідеї. 1930 у Криму в місцях компактного проживання естонців були створені нац. сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. 1924/25 навч. р. в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навч. 131 учень. Навчання велося естон. мовою. Між переписами нас. 1959 і 1989 чисельність Е. в У. істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині АР Крим). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естон. походження. За переписом 2001, в Україні проживало 2868 естонців. Літ.: Етнічний довідник, ч. 2. К., 1996; Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. К., 1998; Пономарьов А.П. Українська етнографія: Курс лекцій. К., 1999; Національний склад населення України та його мовні ознаки. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. К., 2003.. М.М. Вівчарик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
