ЕСКІ-КЕРМЕН (татар. — стара фортеця) — середньовічне городище, розташов. за 25 км від м. Бахчисарай. Заг. пл. — бл. 10 га. Як укріплений пункт виник у 5 — поч. 6 ст. Заснувала Е.К. частина скіфо-сарматів (див. Скіфи, Сармати), яких гуни після падіння Скіф. д-ви витіснили в передгір’я Крим. гір. На плато, де розташов. городище, знаходиться понад 300 штучних печер. Був значним ремісничим і торг. центром. Нас. займалося землеробством, скотарством, виноградарством. На рубежі 8— 9 ст., очевидно, хозари зруйнували фортечні споруди, саме ж місто існувало до 1299, коли його спалили війська еміра Ногая. Від 1938 територія городища оголошена заповідником і передана Бахчисарайському історико-культурному заповідникові. Літ.: Хроніка археології та мистецтва, ч. 1. К., 1930; История и археология средневекового Крыма. М., 1958; Домбровский О.И. Фрески средневекового Крыма. К., 1966. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕСКІ-КЕРМЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»