Однією з ключових категорій фінансів підприємств є капітал. Саме з його формуванням і використанням безпосередньо пов’язана фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Тому роз- гляд основ фінансової діяльності підприємств слід розпочати з дослідження економічної сутності цієї категорії. Поняття «капітал» є однією з найскладніших категорій фінан-сової науки. У вітчизняній та зарубіжній науково-практичній лі-тературі можна зустріти багато (досить часто взаємопротилеж-них) підходів до визначення сутності капіталу. Серед численних дефініцій капіталу можна виокремити: • макроекономічний підхід (з народногосподарського погляду); • мікроекономічний підхід (з погляду суб’єктів господарювання). З народногосподарського погляду під капіталом розуміють один із трьох факторів виробництва разом із землею та працею: з капіталом ідентифікуються виробничі засоби, що можуть бути використані для здійснення господарської діяльності (виробниц-тва товарів, робіт, послуг) . У фінансовій науці досить часто за-стосовується також монетарний підхід, згідно з яким капітал прирівнюється до грошових ресурсів, що спрямовуються на фінан-сування інвестицій, тобто під капіталом розуміють грошові кош-ти . Проте капіталом вважаються лише ті грошові кошти, які вико-ристовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Гроші стають капіталом переважно за умови їх нагромадження, зберігання та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає їх вла-снику додатковий дохід у вигляді процента . Згідно із марксистсь-кою теорією капіталу єдиним товаром, здатним приносити додат-кову вартість, може бути лише робоча сила. Отже, перетворення грошей на капітал і саме його виникнення нерозривно пов’язане з перетворенням робочої сили на товар, предмет купівлі-продажу . За трактування капіталу як категорії фінансів підприємств у науково-практичній літературі, як правило, розрізняють дві йо-го форми: • конкретний капітал; • абстрактний капітал. Конкретний капітал. Для здійснення господарської діяльно-сті підприємству необхідні засоби праці (устаткування, будівлі, споруди тощо); предмети праці (сировина, матеріали) та праця. Окрім матеріальних, воно може мати у своєму розпорядженні нематеріальні ресурси (патенти, права, ноу-хау). Вартість май-нових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємст-ва, називають конкретним капіталом. В активах заморожу-ються грошові кошти, інвестовані в підприємство. Ці кошти можуть бути вкладені в: а) необоротні активи (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість тощо); б) оборотні активи (запаси, поточна дебіторська заборгова-ність, поточні фінансові інвестиції тощо). Абстрактний капітал. Заслуговує уваги концепція капіталу, обґрунтована патріархом німецької економічної науки, засновни-ком Кельнської школи економіки підприємства проф. Е. Шмале-нбахом. За цією версією, під капіталом слід розуміти абстрактну вартість, яка відображається в балансі підприємства . При цьому під абстрактним капіталом розуміють сукупність усіх пози-цій пасиву балансу. Серед вітчизняних економістів найвдаліше, на нашу думку, обґрунтування сутності капіталу підприємства дано проф. В. В. Сопком. Він вважає, що капітал — це власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи: майно і об’єкти (ресурси), які є на підприємстві . Пасивна сторона балансу містить інформацію про те, яку частину капіталу надано в розпорядження підприємс-тва його власниками (власний капітал) і яку — кредиторами (по-зичковий капітал). Позичковий капітал характеризує частину активів підпри-ємства, що профінансована його кредиторами всіх видів. У ба-лансі позичковий капітал відображається за такими розділами пасиву: «ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів. ІІІ. Довгострокові зобов’язання. ІV. Поточні зобов’язання. V. Доходи майбутніх періодів». Власний капітал — це сальдо між загальною сумою активів та позичковим капіталом. Він характеризує частину майна, яка профінансована власниками корпоративних прав підприємства (завдяки безпосереднім внескам грошових коштів (майнових об’єктів) чи в результаті реінвестування прибутку). Власний ка-пітал відображається в першому розділі пасиву. У практичній діяльності суб’єктів господарювання (в контекс-ті фінансового та управлінського обліку) під капіталом підпри-ємства розуміють його пасиви, тобто капітал трактується саме як абстрактна вартість. Отже, капітал підприємства — це засвід-чені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображе-но в активах; він показує джерела фінансування придбання ак-тивів підприємства. Саме цим визначенням капіталу ми оперуватимемо, досліджуючи фінансову діяльність суб’єктів господарювання в наступних розділах посібника. Можна повністю погодитися з висновками проф. Сопка про те, що вживання терміна «капітал» щодо «активів» неправильне, бо якщо термін «капітал» означає право власності, то цей самий термін не може означати речовий елемент, наприклад «оборот-ний капітал» чи «основний капітал». Величина активів підприємства та його капітал є двома показ-никами, які характеризують один і той же об’єкт: сукупність усіх вартостей, що використовуються у виробничому процесі для до-сягнення поставлених перед підприємством цілей. Майно під-приємства (активи) є дзеркальним відображенням капіталу, який у нього інвестований. Активи показують напрямки конкретного використання залучених фінансових ресурсів, а капітал (паси-ви) — зобов’язання підприємства перед кредиторами та власни-ками. Саме тому загальна величина активів повинна дорівнювати сумі пасивів підприємства. Зіставлення активів та пасивів здійс-нюється в процесі складання балансу (звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи та ка-пітал). Безпосередній зв’язок між окремими позиціями капіталу та активів у балансі не відображається. Напрямки використання фінансових ресурсів доцільно узгоджувати із джерелами їх залу-чення на стадії довгострокового фінансового планування та бюджетування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
