ЕНГЕЛЬ (Engel) Йоган-Християн фон (17.10.1770—20.03.1814) — австрійс. історик. Н. в м. Левоча (нині місто в Словаччині). Учень нім. історика А.Шлєцера. Прибічник раціоналістичної методології істор. досліджень. Автор студій з історії Галицько-Волинської Русі та укр. козацтва. Звертався до вивчення істор. досвіду України—Гетьманщини 17 — поч. 18 ст., з її держ. устроєм, що передбачав виборність гетьмана та існування патріархального суду, як до досвіду розбудови мілітарно-спартанської республіки. Студія Е. «Історія України та українських козаків» увійшла до 48-го т. всесвітньої історії, яку підготували нім. історики. П. у м. Відень. Тв.: Geschichte von Halitsch und Wladimir bis 1772. Wien, 1792; Geschichte der Ukraine und ukrainischen Cosacken. Halle, 1796; Історія України та українських козаків. «Схід—Захід: історико-культурологічний збірник», 1998—2004, вип. 1—6. Літ.: Doroschenko D. Die Ukraine im Lichte der westeurop@ischen Literatur. В кн.: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin, bd. 1. Berlin, 1927; Krupnyckyj B. Johann Christian v. Еngel und die Geschichte der Ukraine. Berlin, 1931; Крупницький Б. «Історія України й українських козаків» Й.-Х. Енґеля та «Історія Русів». «Україна» (Париж), 1950, № 3; Його ж. Німеччина й Україна в XVIII стол. (Міллер, Шлецер, Енгель, Гаммердорфер, Вагнер, Шпітлер). Там само, 1953, № 10; Mark R. Johan Christian von Engel (1770—1814) als Historiograph der Ukraine. «Zeitschrift fhr Оstforschung» (Marburg), 1987, N 2; Дзюба О.М. Деякі питання історії України в німецькій літературі XVIII ст. В кн.: Феодалізм на Україні. К., 1990; Ивонин Ю.Е. Немецкая историография позднего Просвещения о запорожском казачестве. В кн.: Зарубежная историография истории запорожского казачества. Запорожье, 1992; Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland: Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischen Beziehungen. Mhnchen, 1994; Давлетов О.Р. З творчої спадщини Дмитра Дорошенка «І.Х. Енгель як історик України та козаччини». В кн.: Південна Україна XVIII—XIX ст.: Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету, вип. 2. Запоріжжя, 1996. О.В. Ясь.
П.В. Енгельгардт. Малюнок Т. Шевченка. 1833.
мічній обсерваторії Казанського університету. До Е. належав також Олександр Миколайович (02.08(21.07). 1832—02.02(21.01).1893) — вчений-агрохімік, письменник. Нащадок Павла Івановича, вбитого 1812 французами за відмову присягнути Наполеону I при взятті Смоленщини (див. Війна 1812). Він був одним із засн. та редакторів першого рос. «Химического журнала» (1859—60); 1866—70 проф. хімії Петерб. землеробського ін-ту. Опублікував низку праць з питань с. госп-ва. Костянтин Васильович — власник маєтку та кількох пром. підпр-в у Подільській губернії наприкінці 19 ст. Літ.: Бобринский А. Дворянские роды, внесенные в общий гербовник Всероссийской империи, ч. 1—2. СПб., 1890; Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. 80. СПб., 1904; Шевченківський словник, т. 1. К., 1976. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕНГЕЛЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
