ДУЛІБИ — ранньосередньовічне слов’ян. племінне об’єднання на Зх. Волині. Згідно з «Повістю временних літ» дулібський племінний союз був частково знищений у ході переселення аварів до Середнього Подунав’я у 6—7 ст. Племінна назва Д. відома в р-ні оз. Балатон (Угорщина), в Хорватії, Чехії. Археологи пов’язують зону розселення Д. з Лука-Райковецькою археол. к-рою в ареалі празько-корчацької кераміки (див. Празька культура). В 9— 10 ст. Д. сусідили з волинянами та бужанами. «Повість временних літ» згадує Д. серед учасників походу вел. кн. київ. Олега на Константинополь (907). Наприкінці 10 ст. Д. увійшли до складу Давньорус. д-ви (див. Київська Русь).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУЛІБИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
