ДУБИНДА Павло Христофорович (25.07.1914—22.10.1992) — військовик, гвардії старшина, повний кавалер ордена Слави 3-х ступенів (2 ордени — 1944, 1 — 1945), Герой Рад. Союзу (1945). Н. в с. Прогної (нині с. Геройське Голопристанського р-ну Херсон. обл.). У ВМФ — від 1936. Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Служив на крейсері «Червона Україна» Чорномор. флоту, від листоп. 1941 — у 8-й бригаді мор. піхоти. Учасник оборони Севастополя (див. Севастопольська оборона 1941—1942). Тяжко контуженим потрапив у полон, утік і від берез. 1944 — знову в Червоній армії (див. Радянська армія). Від лип. 1944 — командир від-ня, взводу (293-й гвард. стрілец. полк, 96-та гвард. стрілец. д-зія, 28-ма армія, 1-й та 3-й Білорус. фронти), старшина. За бойові заслуги, мужність і героїзм у боях на території Білорусі, Польщі, Східної Пруссії нагороджений орденами Слави, орденом Богдана Хмельницького 3-го ст. (1945). За героїзм, проявлений у боях на тер. Східної Пруссії в березні 1945, 29 червня Д. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після війни працював на китобійній флотилії «Слава». Похований у Херсоні.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУБИНДА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
