ДУБЕН, археологічна пам’ятка — порубіжне з Київською землею волин. місто (нині тер. м. Дубно). Розташов. над р. Іква (прит. Стиру, бас. Дніпра), на той час — серед непролазних боліт, де збереглося городище давньорус. часу. Вперше згадується в «Повісті временних літ» під 1100, коли Давид Ігорович на Витичівському з’їзді 1100 одержав Д. і ще кілька другорядних міст Волині замість м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Не раз у літописі йде мова про сутички волин. і київ. князів поблизу Д. Під час розвідувальних робіт виявлено культ. шар доби Київської Русі з керамікою, залізними та бронз. виробами. Літ.: Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX—XIII вв. К., 1985. М.Ф. Котляр.
тім і весь гарнізон (близько 5 тис. осіб). Дубно опинилося в руках повсталих. За наказом штабу Особливої армії російських військ до міста було стягнуто значні військ. сили; з усіх боків воно було оточене кавалерією й піхотою. 4 жовт. (21 верес.) гарнізон здався, багато повстанців було заарештовано. Літ.: Голуб П.А. Солдатские массы юго-западного фронта в борьбе за власть Советов. (Март 1917 г. — февр. 1918 г.). К., 1958. І.В. Хміль.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУБЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
